Відмінності між версіями «Маля»
(Створена сторінка: '''Маля́, -ля́ти, '''''с. ''Малютка, малышъ. ''Нашому маляті лиш слинку ковтати. ''Ном. № 1038. Ум. '''...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Маля́, -ля́ти, '''''с. ''Малютка, малышъ. ''Нашому маляті лиш слинку ковтати. ''Ном. № 1038. Ум. '''Малятко. ''' | '''Маля́, -ля́ти, '''''с. ''Малютка, малышъ. ''Нашому маляті лиш слинку ковтати. ''Ном. № 1038. Ум. '''Малятко. ''' | ||
[[Категорія:Ма]] | [[Категорія:Ма]] | ||
| + | |||
| + | == Сучасні словники == | ||
| + | МАЛЯ́, яти, сер. | ||
| + | 1. розм. Маленька дитина. [Перше потерча:] Нас матуся положила і м'якенько постелила,.. і тихенько заспівала: люлі-люлі-люлята, засніть, мої малята! (Леся Українка, III, 1952, 186); Молодиця взяла маля з колиски, заспокоїла його (Яків Баш, Проф. Вуйко, 1946, 19); | ||
| + | // Молодший школяр. Малята і старшокласники виступали з декламаціями та скетчами (Олесь Гончар, IV, 1960, 182). | ||
| + | 2. Молода тварина, що перебуває при матері. Він ніс на руках маленьке оленятко, а за ним, забувши страх, бігла [олениця].., весь час тягнучися губами до свого маляти (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 239); Ластівка своїх малят годує, вона їх береже, доглядає, поки крила їм відростуть (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 110). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 613. | ||
| + | |||
| + | == Ілюстрації == | ||
| + | |||
| + | http://infosmi.net/images/stories/articles/2013/Kuryozy/01-2013/01/25-3.jpeg | ||
Версія за 23:37, 20 листопада 2017
Маля́, -ля́ти, с. Малютка, малышъ. Нашому маляті лиш слинку ковтати. Ном. № 1038. Ум. Малятко.
Сучасні словники
МАЛЯ́, яти, сер. 1. розм. Маленька дитина. [Перше потерча:] Нас матуся положила і м'якенько постелила,.. і тихенько заспівала: люлі-люлі-люлята, засніть, мої малята! (Леся Українка, III, 1952, 186); Молодиця взяла маля з колиски, заспокоїла його (Яків Баш, Проф. Вуйко, 1946, 19); // Молодший школяр. Малята і старшокласники виступали з декламаціями та скетчами (Олесь Гончар, IV, 1960, 182). 2. Молода тварина, що перебуває при матері. Він ніс на руках маленьке оленятко, а за ним, забувши страх, бігла [олениця].., весь час тягнучися губами до свого маляти (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 239); Ластівка своїх малят годує, вона їх береже, доглядає, поки крила їм відростуть (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 110). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 613.
Ілюстрації
