Відмінності між версіями «Воїнство»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Воїнство, -ва, | + | '''Воїнство, -ва, сер., збірн., книжн., уроч. Те саме, що військо; вояцтво. ''Воинство. ''Духом уст його небесне воїнство з’явилось. ''К. Псал. 74. "Надута, горда, зла личина З великим воїнством [іде]" (Іван Котляревський, I, 1952, 149); "Стоять вони [могили], як вічний пам'ятник древньому воїнству." (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 212). |
[[Категорія:Во]] | [[Категорія:Во]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | 1. Словник синонімів: | |
| + | армія, військо | ||
| + | |||
| + | 2.Історичний словник: | ||
| + | це слово має кілька значень: - різноманіття Божого творіння (Бут 2.1; Іов 25.3), - Ангельські сили (Нав 5.14; Лк 2.13), - народ Божий (Вих 7.4; 1Ц 17.45), - в звичайному сенсі війська (Пс 32.16; Іс 34.2). | ||
| + | |||
| + | ==Етимологія== | ||
| + | Походить від ім. воїн, з праслав. * Vojь-, від кіт. в числі іншого відбулися: ін-рос. воїн (мн. ч. ВОІ), ст.-слав. воїн (грец. στρατιῶτης), рос. воїн, воїн, укр. воїн, вояк, болг. Войник «солдат», сербохорв. воjні̑к, словенська. vojnik, чеськ., словацькою. vojín, voják. Інша щабель чергування: в ст.-слав. повінѫті «підкорити». Родинно літ. vejù, výti «гнати (ся), переслідувати» (vajóti імпф.), ін-інд. vḗti «переслідує, прагне до", Авести. vayeiti «жене, переслідує», лат. venor, -āri «полювати», ін-ісл. veiðr «полювання», др.-ст.-ньому. weida «полювання», грец. ἴεμαι «прагну, бажаю», ірл. fíad «дичину» | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Total war rome 2 grimace.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:S606717391148521036 p52 i2 w500.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Nebesnoe voinstvo 1 .jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:239989.p.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | + | {{#ev:youtube|tUkucNsi7cU}}. | |
| + | {{#ev:youtube|axFp_4pr5yg}}. | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 21:45, 20 листопада 2017
'Воїнство, -ва, сер., збірн., книжн., уроч. Те саме, що військо; вояцтво. Воинство. Духом уст його небесне воїнство з’явилось. К. Псал. 74. "Надута, горда, зла личина З великим воїнством [іде]" (Іван Котляревський, I, 1952, 149); "Стоять вони [могили], як вічний пам'ятник древньому воїнству." (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 212).
Зміст
Сучасні словники
1. Словник синонімів: армія, військо
2.Історичний словник: це слово має кілька значень: - різноманіття Божого творіння (Бут 2.1; Іов 25.3), - Ангельські сили (Нав 5.14; Лк 2.13), - народ Божий (Вих 7.4; 1Ц 17.45), - в звичайному сенсі війська (Пс 32.16; Іс 34.2).
Етимологія
Походить від ім. воїн, з праслав. * Vojь-, від кіт. в числі іншого відбулися: ін-рос. воїн (мн. ч. ВОІ), ст.-слав. воїн (грец. στρατιῶτης), рос. воїн, воїн, укр. воїн, вояк, болг. Войник «солдат», сербохорв. воjні̑к, словенська. vojnik, чеськ., словацькою. vojín, voják. Інша щабель чергування: в ст.-слав. повінѫті «підкорити». Родинно літ. vejù, výti «гнати (ся), переслідувати» (vajóti імпф.), ін-інд. vḗti «переслідує, прагне до", Авести. vayeiti «жене, переслідує», лат. venor, -āri «полювати», ін-ісл. veiðr «полювання», др.-ст.-ньому. weida «полювання», грец. ἴεμαι «прагну, бажаю», ірл. fíad «дичину»
Ілюстрації
|
|
|
|
