Відмінності між версіями «Ґандж»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 26. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 26. | ||
| + | |||
Академічний тлумачний словник (1970—1980) (http://sum.in.ua/s/gandzh) | Академічний тлумачний словник (1970—1980) (http://sum.in.ua/s/gandzh) | ||
Версія за 19:32, 20 листопада 2017
Ґандж, -джі, ж. = Ґанджа. Черк. у.
Зміст
Сучасні словники
Вада, поранення.
1. Рубець у нього тут, рубнув, знать, шаблею татарин!.. І той рубець у другого б був ґанджею, у нього ж він красою служить і до лиця, як лицарю, йому!.. (Карпенко-Карий, I, 1960, 149); Телички були гарного приплоду, а коні хоч трохи й худі, проте без ґанджу, видко, роботящі (Юрій Яновський, II, 1958, 403).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 26.
Академічний тлумачний словник (1970—1980) (http://sum.in.ua/s/gandzh)
ҐАНДЖ, у, чол. і жін., розм. Те саме, що вада (Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 26.)
Словник синонімів Караванського
ҐАНДЖ
ВАДА, п. щербина; ґанч, ганджа.
Ілюстрації
|
|
|
|
