Відмінності між версіями «Навісний»

Версія за 18:03, 20 листопада 2017

Навісний, -а, -е = Навіжений. Оженився навісний та взяв біснувату, не знаючи, що робити запалили хату. Нп. Люд навісний нехай скаженіє. Шевч.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

НАВІСНИЙ, а, е. При якому кулі, снаряди і т. ін., описуючи в повітрі круту дугу, падають зверху (про стрільбу). Ми ніде під кулями не гнулись, Під вогнем прямим і навісним (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 298).

НАВІСНИЙ 1, а, е. 1. Який нависає над чим-небудь. Інколи доводиться користуватись навісною переправою (В дорогу, 1953, 60); Збудували [колгоспники] великий цегляний свинарник, обладнали його навісною дорогою, провели туди водопровід (Колгоспник України, 2, 1957, 28); Грубе коріння вп'ялося в закам'янілий ґрунт навісної стіни (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 304).

2. Побудований так, що при потребі може підніматися і підвішуватися. Тепер уже багато навісних машин успішно конкурують з причіпними (Наука і життя, 5, 1958, 26); Засніженим полем валка тракторів знов тягнула цілий поїзд навісних плугів, борін, культиваторів (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 401).

НАВІСНИЙ 2, а, е. 1. Те саме, що навіжений 1. То близнята народились, А навісна мати Регочеться, що Йванами Обох буде звати! (Тарас Шевченко, I, 1951, 303); Сахно подалася б шукати дорогу до гаражів, коли це до її кімнати з'явилися чорні окуляри навісного лакея (Юрій Смолич, I, 1958, 87); * У порівняннях. Я блукав, мов навісний, Без крихти хліба та оселі (Павло Грабовський, I, 1959, 206); // Уживається, як лайливе слово. — Я не піду, мамо, — говорила дівчина, — я його не люблю. — Навісна! — скрикнула стара. — Що ти говориш мені? (Марко Вовчок, Вибр., 1937, 179); — А дурна, а навісна, — шепочуть її губи (Степан Васильченко, I, 1959, 274).

2. Який виходить за межі чого-небудь, дуже сильний, несамовитий, шалений. Юрба з навісним лементом жене Тірцу, аж поки та зникає (Леся Українка, II, 1951, 162); Старі дуби на косогорі Шумлять під вітром навісним (Андрій Малишко, Любов, 1946, 44).

3. Противний; ненависний. Склич до нас тих навісних панів, Що воду із своїх виварюють Рябків (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 157); Уткнула [Люба] голову в подушку, Ховалася від думок тих навісних (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 50).

Синоніми

БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ (який має психічний розлад, психічно хворий), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., НАВІСНИ́Й підсил. розм., ОГЛАШЕ́ННИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил. розм., рідше, ШАЛЕ́НИЙ підсил. розм., рідше, БІСНУВА́ТИЙ заст., ЮРОДИ́ВИЙ розм., ПОМІ́ШАНИЙ рідко.

БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ у знач. ім. (осудливо про людину, думки, слова, вчинки якої оцінюються як ненормальні), БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ, БЕЗУ́МНИЙ, БЕЗУ́МЕЦЬ, ШАЛЕ́НЕЦЬ розм., НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., ПСИХІ́ЧНИЙ розм., ПСИХОПА́Т розм., ПСИХ розм., ШИЗОФРЕ́НІК розм., БІСНУВА́ТИЙ підсил., НАВІ́ЖЕНИЙ підсил., НАВІСНИ́Й підсил., ОГЛАШЕ́ННИЙ підсил., СКАЖЕ́НИЙ підсил., ШАЛЕ́НИЙ підсил., ЦАПЛЕ́НИЙ підсил., рідше, БОЖЕВІ́ЛЕЦЬ рідко, ПОМІ́ШАНИЙ рідко, ОЧМАНА [ЧМАНА́] підсил. рідко, ВАРІЯ́Т діал.

НЕСАМОВИ́ТИЙ (який виражає стан сильного душевного потрясіння або нагадує такий стан), ДИ́КИЙ розм.; ШАЛЕ́НИЙ, ОШАЛІ́ЛИЙ розм., ОШАЛЕНІ́ЛИЙ розм. рідше (від збудження, роздратування, гніву тощо); НАВІЖЕ́НИЙ, НАВІСНИ́Й, СКАЖЕ́НИЙ підсил. розм., ОСКАЖЕНІ́ЛИЙ підсил. розм., ОСАТАНІ́ЛИЙ підсил. розм. (від роздратування, гніву і т. ін.); НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, НЕСВІ́ТСЬКИЙ розм., ПЕРЕРАЖА́ЮЧИЙ діал., ПЕРЕРА́ЗЛИВИЙ діал. (про крик болю, відчаю тощо).

Ілюстрації

Медія

Іншими мовами

1. hanging, overhanging, impending, imminent, impendent, beetle, overhung, threatening

2. mad, curved, senseless, foolish, silly, boring

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 34.

Словники України on-line

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/navisnyj https://translate.google.com/ http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/