Відмінності між версіями «Бабахати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | Утворювати сильні низькі уривчасті звуки; | + | '''БАБА́ХАТИ, БАБА́ХКАТИ''', аю, аєш, недок., розм. |
| − | Стріляти. | + | 1. неперех. Утворювати сильні низькі уривчасті звуки; |
| − | + | // Стріляти. Одного разу з Ільком вони надумали, що не дуже їхній пістолет бабахкає, треба, щоб луна дужче пішла (Остап Вишня, II, 1956, 261). | |
| − | перех. Сильно бити, вдаряти, кидати. | + | 2. перех. Сильно бити, вдаряти, кидати. |
| + | '''Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.''' | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 14:58, 20 листопада 2017
Бабахати, -хаю, -єш и бабахкати, -каю, -єш, одн. бабахнути, -ну, -неш, гл. 1) Стрѣлять. Десь далеко хтось бабахає. 2) Только одн. Упасть, шлепнуться. Так і бабахнув у воду.
Сучасні словники
БАБА́ХАТИ, БАБА́ХКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. неперех. Утворювати сильні низькі уривчасті звуки; // Стріляти. Одного разу з Ільком вони надумали, що не дуже їхній пістолет бабахкає, треба, щоб луна дужче пішла (Остап Вишня, II, 1956, 261). 2. перех. Сильно бити, вдаряти, кидати. Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 75.
