Відмінності між версіями «Снасть»

Версія за 22:57, 19 листопада 2017

Снасть, -сти, ж. 1) Остовъ, основныя части; напр. въ повозкѣ это оси въ соединяющими ихъ частями и подушки на осяхъ. Рудч. Чп. 249. Части снасти воза: вісь, підто́ка, підге́рсть, каблука, рукав, середина, ухналь, підісок, завіски, сто́сик, кіло́чок, загвіздок, шворінь, насад, тибель, притичка ручиця. Рудч. Чп. 249 — 250. На цьому возі снасть добра, хоч у яку дорогу, то видержить. Брацл. у. Згорів чисто вітрак: сама снасть стирчить. Брацл. у. 2) Скелетъ, основныя части тѣла. Г. Барв. 188. Я така (худа), що тільки снасть моя була та й годі. Г. Барв. 4. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}

Сучасні словники

Тлумачення слова в сучасних словниках СНАСТЬ, і, жін. 1. Знаряддя, приладдя, пристрій тощо для якого-небудь заняття, ремесла і т. ін. Покинеш любу жінку, Чумацьку снасть, волів і кілька пар плугів,.. Покинеш все, кажу, на радість ворогів!.. (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 127); — Да... — сказав він [водолаз], подумавши. — Справа ця не важка, тільки дуже давно я вже під воду не ходив. Та й снасті всієї вам у нашому місті не дістати (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 52); В одній половині її [комори].. зберігається всяка пасічницька снасть (Петро Колесник, Терен.., 1959, 108); // Знаряддя, пристрій для лову риби. Товариство почало виходити з куреня; здоровкалось з рибалками, котрі порались то коло снасті, то коло свого убогого добутку (Панас Мирний, I, 1954, 349); Чоловік вузьким, як щупачок, човником лагодить рибальську снасть (Михайло Стельмах, II, 1962, 236); Рибалка мовчки витяг свою снасть і під'їхав до берега (Олекса Десняк, Вибр., 1947, 68); // заст. Одяг, предмети озброєння і т. ін., необхідні для спорядження військовослужбовця. Приставив [Турн] тарани до брами, В ворота зачали гатить; Одвірки затряслись, мов рами, І снасть од бою вся тріщить (Іван Котляревський, I, 1952, 235). 2. перев. мн. Трос, канат і т. ін. для управління парусами, обладнання щогл тощо. Штурман Ільїн дивиться на напнуті вітрила, чує шум і рипіння снастей (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 426); Дув холодний вітер, йшов сніг, палуба і снасті судна почали вкриватися шаром льоду (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 33); * У порівняннях. Ліс стояв рівно округ, підпираючи небо, похитувався й рипів, як корабельна снасть (Юрій Яновський, II, 1958, 210). 3. Опорна частина споруди, установки і т. ін., на якій тримаються всі інші їх складові частини. Де не взялась Свиня І стала чухать об драбину Багном обляпаную спину, Та так же тре, аж снасть тріщить (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 159); Раділи люди. Уже вони турбувалися об тім, коли орати, коли засівати; ..обдивлялися снасті у возів, у плугів, що несправне — справляли, (Панас Мирний, III, 1954, 60). 4. розм., рідко. Те саме, що скелет 1. Я така, що тільки снасть моя була (Номис, 1864, № 8218). ♦ Сама (одна) снасть зробилася (стала і т. ін.) хто, з кого — хто-небудь дуже схуд. З Настусі тим часом зробилась одна снасть..: ізсохла, зчорніла, змарніла (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 452). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 422.

Ілюстрації

«Медіа» https://www.youtube.com/watch?v=b9PKwbLCYGE