Відмінності між версіями «Побожний»
(Детальний опис слова з прикладами українською мовою, наведені аналоги англійською та польською мовами, додане відповідне зображення) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Побожний, -а, -е. '''Набожный, благочестивый. ''От як розжився той чоловік, то покинув і пить, і такий побожний зробився. ''Рудч. Ск. II. 22. | '''Побожний, -а, -е. '''Набожный, благочестивый. ''От як розжився той чоловік, то покинув і пить, і такий побожний зробився. ''Рудч. Ск. II. 22. | ||
| + | '''ПОБО́ЖНИЙ,''' а, е. | ||
| + | 1. Який ревно виконує всі релігійні обряди; віруючий. Побожний аскет вік в пустині прожив І молитвою й постом богині служив (Іван Франко, XI, 1952, 106); Василь Миронович, чоловік смирний і побожний, під чаркою дуже любив говорити за що-небудь божественне (Степан Васильченко, I, 1959, 127); | ||
| + | // Власт. релігійній, віруючій людині. Ґаздиня вже вчиняє паску. Місить тісто з побожними думками, стараючись гнати від себе всяку злість і нечисть (Гнат Хоткевич, II, 1966, 37). | ||
| + | 2. Пов'язаний з релігією; церковний. Зоня увійшла в кімнату, співаючи побожний гімн (Леся Українка, III, 1952, 653); Коли перші [старі] співали до захрипу побожні пісні, то молодь переплітала їх світськими, часто не зовсім пристойними коломийками (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 45). | ||
| + | 3. уроч. Сповнений найщирішої шани, безмежно відданий; благоговійний, шанобливий. Громада перешіптується, з побожним подивом поглядаючи на Руфіна і Прісціллу (Леся Українка, II, 1951, 497); Бальзак придивлявся до розчервонілого обличчя молодого письменника. Йому подобався побожний погляд, яким той дивився на нього (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 220). | ||
| + | Словник української мови | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
| + | #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[http://wiki.kubg.edu.ua/]] | ||
| + | |||
| + | ENG. devout, pious | ||
| + | #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[https://www.lingvolive.com/ru-ru/translate/uk-en/%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9]] | ||
| + | POL. reigijny, pobożny, nabożny | ||
| + | #ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[https://uk.glosbe.com/uk/pl/%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9]] | ||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка ісучасність|підрозділ=Інститут філології}} | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка ісучасність|підрозділ=Інститут філології}} | ||
Версія за 23:22, 19 листопада 2017
Побожний, -а, -е. Набожный, благочестивый. От як розжився той чоловік, то покинув і пить, і такий побожний зробився. Рудч. Ск. II. 22. ПОБО́ЖНИЙ, а, е. 1. Який ревно виконує всі релігійні обряди; віруючий. Побожний аскет вік в пустині прожив І молитвою й постом богині служив (Іван Франко, XI, 1952, 106); Василь Миронович, чоловік смирний і побожний, під чаркою дуже любив говорити за що-небудь божественне (Степан Васильченко, I, 1959, 127); // Власт. релігійній, віруючій людині. Ґаздиня вже вчиняє паску. Місить тісто з побожними думками, стараючись гнати від себе всяку злість і нечисть (Гнат Хоткевич, II, 1966, 37). 2. Пов'язаний з релігією; церковний. Зоня увійшла в кімнату, співаючи побожний гімн (Леся Українка, III, 1952, 653); Коли перші [старі] співали до захрипу побожні пісні, то молодь переплітала їх світськими, часто не зовсім пристойними коломийками (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 45). 3. уроч. Сповнений найщирішої шани, безмежно відданий; благоговійний, шанобливий. Громада перешіптується, з побожним подивом поглядаючи на Руфіна і Прісціллу (Леся Українка, II, 1951, 497); Бальзак придивлявся до розчервонілого обличчя молодого письменника. Йому подобався побожний погляд, яким той дивився на нього (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 220). Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[1]]
ENG. devout, pious
- ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[2]]
POL. reigijny, pobożny, nabożny
- ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[3]]
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка ісучасність|підрозділ=Інститут філології}}
