Відмінності між версіями «Латина»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | Медієвіст — сайт присвячений вивченню давньої латиномовної української літератури. | |
| + | Надія Ревак, Володимир Сулим. Латинська мова — Л.: ЛНУ ім. І. Франка, 2002. | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]] | ||
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 16:57, 19 листопада 2017
Латина, -ни, ж. Латынь. Віншувати не вмію, забувши латини. Чуб. III. 353. Навчила ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописі писати. К. Дз. 16.
Зміст
Сучасні словники
Латина (лат. Lingua Latīna) — мова, яка належить до латинсько-фаліскської підгрупи італійських мов індоєвропейської мовної сім'ї. Разом з церковнослов'янською це одна з мертвих мов, яка постійно використовується. Статус мертвої мови зумовлений тим, що люди, для яких вона є рідною, не народжуються вже принаймні півтори тисячі років. Латинська мова є однією з найдавніших писемних індоєвропейських мов і належить до так званих літературно-історичних мов.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Медієвіст — сайт присвячений вивченню давньої латиномовної української літератури. Надія Ревак, Володимир Сулим. Латинська мова — Л.: ЛНУ ім. І. Франка, 2002.
