Відмінності між версіями «Полум’я»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | ПО́ЛУМ'Я, я, сер. | ||
| + | 1. Вогонь, що піднімається над предметом, який горить. Постояла, а потім сіла Коло огню і руки гріла На самім полум'ї (Тарас Шевченко, I, 1951, 361); Сусідова хата горіла, високе полум'я зносилося під небо (Юрій Яновський, II, 1958, 226); * Образно. В осінньому полум'ї ліс мов дріма (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 140); | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 13:08, 19 листопада 2017
По́лум’я, -м’я, с. Пламя, полымя. А полум’я так з рота й паше, так і паше. Рудч. Ск. II. 31. Ум. Полум’ячко. Мил. 88.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ПО́ЛУМ'Я, я, сер. 1. Вогонь, що піднімається над предметом, який горить. Постояла, а потім сіла Коло огню і руки гріла На самім полум'ї (Тарас Шевченко, I, 1951, 361); Сусідова хата горіла, високе полум'я зносилося під небо (Юрій Яновський, II, 1958, 226); * Образно. В осінньому полум'ї ліс мов дріма (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 140);
Ілюстрації
|
|
|
|
