Відмінності між версіями «Ілем»
(→Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови) |
|||
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
'''берест''' | '''берест''' | ||
| − | + | 1. -а, ''ч.'' Листяне дерево з коричнево-сірою корою і овальними, загостреними на кінці листками, яке використовують для живоплотів та захисних лісонасаджень. | |
| − | + | * А що, як присядем Отутечки під берестом Та трохи спочинем! (Тарас Шевченко, I, 1951, 305); | |
| + | * Дедалі все більше густішав ліс. Дуби відступали перед навалою широколистих кленів і осик, берестів і густого ліщинника (Олесь Донченко, III, 1956, 74). | ||
| + | 2. -у, ''ч.'' Кора, луб берези. | ||
| + | * Як матеріал для письма в древній Русі застосовувався пергамент, тобто особливим способом оброблена шкіра.., а також берест (кора берези) (Історія УРСР, I, 1953, 78). | ||
| + | |||
===[http://slovopedia.org.ua УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]=== | ===[http://slovopedia.org.ua УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)]=== | ||
'''в'яз''' | '''в'яз''' | ||
Версія за 00:42, 19 листопада 2017
Зміст
Словник Бориса Грінченка
І́лем, -ма, м. Раст. вязъ. Ultus montana. ЗЮЗО. І. 140.
Сучасні словники
Ілем — західноукраїнський варіант назви рослин берест(в'яз граболистий) і в’яз.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
в'яз, -а, ч.
Листяне дерево (іноді кущ) з нерівнобокими листками та міцною деревиною.
- В'язи покрили свої голови брунатно-рожевими кучерями і злилися в ціле море м'якої вовни (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 427);
- Надзвичайно посухостійким і солевитривалим є дрібнолистий в'яз (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 710).
// У порівняннях.
- Сам [парубок] високий, статний, як в'яз, бравий, як сокіл (Панас Мирний, I, 1954, 77).
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
в'яз -а, ч.
Листяне дерево (іноді кущ) із нерівнобокими листками та міцною деревиною.
берест
1. -а, ч. Листяне дерево з коричнево-сірою корою і овальними, загостреними на кінці листками, яке використовують для живоплотів та захисних лісонасаджень.
- А що, як присядем Отутечки під берестом Та трохи спочинем! (Тарас Шевченко, I, 1951, 305);
- Дедалі все більше густішав ліс. Дуби відступали перед навалою широколистих кленів і осик, берестів і густого ліщинника (Олесь Донченко, III, 1956, 74).
2. -у, ч. Кора, луб берези.
- Як матеріал для письма в древній Русі застосовувався пергамент, тобто особливим способом оброблена шкіра.., а також берест (кора берези) (Історія УРСР, I, 1953, 78).
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
в'яз
Дерево родини в'язових вис. до 40 м, поширене в Європі та Зх. Азії; листки несиметричні, плід - горішок; росте в заплавних лісах як домішка; деревина тверда, важка, водостійка; використовують при спорудженні водних будівель і для виготовлення меблів; деякі види вирощують як декоративні.
берест
див. «в'яз»
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
«Словарь української мови» Бориса Грінченка
Словопедія (українські тлумачні онлайн словники)
Всесвітній словник української мови
Особливості лексики і фразеології в західноукраїнському варіанті літературної мови
