Відмінності між версіями «Лямка»
(Створена сторінка: '''Ля́мка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''ля́ма. ''' Категорія:Ля) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ля́мка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''ля́ма. ''' | '''Ля́мка, -ки, '''''ж. ''Ум. отъ '''ля́ма. ''' | ||
[[Категорія:Ля]] | [[Категорія:Ля]] | ||
| + | [[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
| + | |||
| + | ===Академічний тлумачний словник (1970-1980)=== | ||
| + | |||
| + | ЛЯ́МКА, и, жін. Широкий ремінь із шкіри або міцної тканини, який пристосовують для тягнення вантажів або полегшення їх переноски. До роботи в хомуті молодняк привчають заздалегідь, замінюючи в біговій упряжі лямку-шорку на хомут (Конярство, 1957, 115); Діти весело поганяли матір, а вона тягнула мовчки, налігши грудьми на лямку [санчат], припасовану з солдатської обмотки (Олесь Гончар, IV, 1960, 72); Наплічні лямки [рюкзака] завширшки.. мають 6-7 см і підшиті, щоб не зминалися, шинельним сукном (В дорогу, 1953, 25); * Образно. Кидай, рикша, лямку свою рабську Та гвинтівку бойову бери! (Андрій Малишко, З книги життя, 1938, 152); * У порівняннях. Підтяжки, мов бурлацькі лямки, оперізували йому плечі (Олесь Гончар, I, 1954, 245); | ||
| + | // Різного роду пристрої, якими кріплять, тримають і т. ін. що-небудь або які служать для відкривання чогось. За плечима вже розкрився парашут, міцно стиснув усе тіло, аж лямки врізалися під пахви (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 58); Вона.. вхопилася обіруч за брезентові лямки, відчинила вікно (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 288); | ||
| + | // перен. Про довгу, одноманітну або важку службу. Миколаївська казарма не злякала, солдатська лямка не зламала його (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 292). | ||
| + | |||
| + | <gallery> | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:Example | ||
| + | * Елемент маркованого списку | ||
| + | .jpg|Опис1 | ||
| + | Файл:Example.jpg|Опис2 | ||
| + | </gallery> | ||
| + | <gallery> | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:Example.jpg|Опис1 | ||
| + | Файл:Example.jpg|Опис2 | ||
| + | </gallery> | ||
| + | <gallery> | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:Example.jpg|Опис1 | ||
| + | Файл:Example.jpg|Опис2 | ||
| + | </gallery> | ||
| + | <gallery> | ||
| + | <gallery> | ||
| + | Файл:Example.jpg|Опис1 | ||
| + | Файл:Example.jpg|Опис2 | ||
| + | </gallery> | ||
| + | </gallery> | ||
| + | </gallery> | ||
| + | </gallery> | ||
| + | </gallery> | ||
| + | ♦ Надіти на себе лямку — взятися за важку, виснажливу довготривалу роботу. — Мені навіть на думку не спало, що він погодиться надіти на себе таку лямку (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 122); Тягти (терти) лямку — виконувати важку, виснажливу роботу, жити у важких умовах. [Харько:] Бачу, що моєму горю Вже не помогти, Певно, до кінця прийдеться Лямку цю тягти (Марко Кропивницький, V, 1959, 609); Буває трудно, гірко нам На світі тую лямку терти, А все-таки ми боїмось умерти (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 88); Старий Серебренников посідав на дільниці місце робочого вола. Неприємна й брудна робота завжди потрапляла до нього, і він покірливо тяг лямку (Юрій Яновський, II, 1954, 101). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:17_4ca451cf44d5b8ad0f4818141b00f524.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:3e377f213b905a19ba228925ada40cb7jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:6104.750x0.jpg|x140px]] | ||
Версія за 23:21, 18 листопада 2017
Ля́мка, -ки, ж. Ум. отъ ля́ма.
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ЛЯ́МКА, и, жін. Широкий ремінь із шкіри або міцної тканини, який пристосовують для тягнення вантажів або полегшення їх переноски. До роботи в хомуті молодняк привчають заздалегідь, замінюючи в біговій упряжі лямку-шорку на хомут (Конярство, 1957, 115); Діти весело поганяли матір, а вона тягнула мовчки, налігши грудьми на лямку [санчат], припасовану з солдатської обмотки (Олесь Гончар, IV, 1960, 72); Наплічні лямки [рюкзака] завширшки.. мають 6-7 см і підшиті, щоб не зминалися, шинельним сукном (В дорогу, 1953, 25); * Образно. Кидай, рикша, лямку свою рабську Та гвинтівку бойову бери! (Андрій Малишко, З книги життя, 1938, 152); * У порівняннях. Підтяжки, мов бурлацькі лямки, оперізували йому плечі (Олесь Гончар, I, 1954, 245); // Різного роду пристрої, якими кріплять, тримають і т. ін. що-небудь або які служать для відкривання чогось. За плечима вже розкрився парашут, міцно стиснув усе тіло, аж лямки врізалися під пахви (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 58); Вона.. вхопилася обіруч за брезентові лямки, відчинила вікно (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 288); // перен. Про довгу, одноманітну або важку службу. Миколаївська казарма не злякала, солдатська лямка не зламала його (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 292).
- Example
- * Елемент маркованого списку
- .jpg
Опис1
- Помилка створення мініатюри: Помилковий параметр мініатюри
Опис2
- Помилка створення мініатюри: Помилковий параметр мініатюри
Опис1
- Помилка створення мініатюри: Помилковий параметр мініатюри
Опис2
- Помилка створення мініатюри: Помилковий параметр мініатюри
Опис1
- Помилка створення мініатюри: Помилковий параметр мініатюри
Опис2
- Помилка створення мініатюри: Помилковий параметр мініатюри
Опис1
- Помилка створення мініатюри: Помилковий параметр мініатюри
Опис2
</gallery> </gallery> </gallery> </gallery> ♦ Надіти на себе лямку — взятися за важку, виснажливу довготривалу роботу. — Мені навіть на думку не спало, що він погодиться надіти на себе таку лямку (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 122); Тягти (терти) лямку — виконувати важку, виснажливу роботу, жити у важких умовах. [Харько:] Бачу, що моєму горю Вже не помогти, Певно, до кінця прийдеться Лямку цю тягти (Марко Кропивницький, V, 1959, 609); Буває трудно, гірко нам На світі тую лямку терти, А все-таки ми боїмось умерти (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 88); Старий Серебренников посідав на дільниці місце робочого вола. Неприємна й брудна робота завжди потрапляла до нього, і він покірливо тяг лямку (Юрій Яновський, II, 1954, 101).
Ілюстрації
|
x140px | x140px |
