Версія за 20:14, 18 листопада 2017

Додаток, -тку, м. Прибавленіе, добавленіе, прибавка. Нум міняться на коні! Кілько додатку хочете? Каменец. у. В додаток. Въ додачу; къ тому же, при томъ. Удався він високий, здоровий та ще в додаток був великий характерник. Стор. І. 97. Ум. Додаточок. І курочку дарую, а півничка в додаточку люби мене, мій батечку. Млр. л. сб. 345.

Сучасні словники

1. рідко. Дія за значенням додавати, додати.

2. Те, що додається, служить доповненням до чого-небудь. Молода, напрочуд гарна, Кароока та струнка, Швидкометна, наче сарна, Мов тополенька гнучка Весь малюнок без додатка, Бо нема чого додать (Павло Грабовський, I, 1959, 350); Невеликий додаток його [рідкого скла] зміцнює ґрунти, робить водонепроникними фундаменти, прискорює, твердіння бетону (Радянська Україна, 27.III 1957, 3); Книга, брошура і т. ін., що додається до передплатного видання і разом з ним надсилається передплатникам. Вона.. читала додатки до «Нившу, але тільки романи та повісті (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 82); Ще в молодості він [Я. Галан] брав участь у додатку до журналу «Вікна» — «Жива сцена», що видавався на допомогу самодіяльним робітничим і сільським драматичним гурткам (Історія української літератури, II, 1956, 609); Невеликі замітки, дописки, доповнення до статті, твору, книги, протоколу і т. ін. — все те, що не ввійшло в основний текст. Щодо справи каталога українських книжок.., то як він буде у Вас в рукописі готовий, пришліть мені, а я, зробивши додатки, знов пришлю вам (Леся Українка, V, 1956, 374); — Будуть які додатки чи зміни? Нема? Добре (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 92). У (в, на) додаток — до того, що вже є; додатково. Ніч уже зовсім налягла на землю, а в додаток ще й туман піднімався (Панас Мирний, II, 1954, 239); А на додаток ще застрайкували портові робітники (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 16).

Додаток у мовознавстві

-другорядний член речення, який означає предмет, на який спрямована дія або по відношенню до якого ця дія відбувається і відповідає на питання усіх відмінків, крім називного. Відповідає на питання непрямих відмінків: чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому?. У синтаксичному розборі підкреслюється рисками: - — - - — - - -

Додаток виражається тими ж частинами мови, що й підмет. Найчастіше додаток виражається іменником та співвідносними з ним займенниками, рідше прикметником, числівниками.

Додатки поділяються на прямі додатки та непрямі додатки.

До прямих додатків можна поставити запитання кого? що?. Вони стоять у реченні в знахідному відмінку. Я побачив (кого?) гарну дівчину. Футболісти кидають (що?) м'яч. Прямі додатки можуть виражатися також родовим відмінком, коли при перехідному дієслові є частка не, або коли дія переходить лише на частину об'єкта:

Я не люблю ненависті в собі (Дмитро Павличко) Тоня діловито наливає з бідона води (Олесь Гончар) В усіх інших випадках додатки непрямі. Перед непрямими додатками можуть стояти прийменники:читати дитині, принести матері, малювати олівцем, розізлитися на дружину.

Зображення

| ) | )

Медіа

Іншими мовами

Англійська: addition,accompaniment,add-on,app,extra,object,supplement
Російська: дополнение,приложение,прибавление 

Джерела та література

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_(%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)

http://sum.in.ua/s/dodatok

https://glosbe.com/uk/en/%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA

https://ru.glosbe.com/uk/ru/%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA