Відмінності між версіями «Мислити»
(Створена сторінка: '''Мислити, -лю, -лиш, '''''гл. ''1) Мыслить, думать. ''Чоловік мислить, а Бог рядить. ''Ном. № 82. ''Я л...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мислити, -лю, -лиш, '''''гл. ''1) Мыслить, думать. ''Чоловік мислить, а Бог рядить. ''Ном. № 82. ''Я люблю дівчину та й мислю її взяти. ''Чуб. V. 137. ''І дерево якусь надію має: хоч зрубане, ще мислить зеленіти. ''К. Іов. 30. 2) Добра мислити. Доброжелательствовать.'' Добра мисливши й люблячи щиро. ''МВ. II. 81. Лиха мислити. Недоброжелательствовать, желать зла. ''Свій своєму лиха не мислить. ''Ном. № 9443. | '''Мислити, -лю, -лиш, '''''гл. ''1) Мыслить, думать. ''Чоловік мислить, а Бог рядить. ''Ном. № 82. ''Я люблю дівчину та й мислю її взяти. ''Чуб. V. 137. ''І дерево якусь надію має: хоч зрубане, ще мислить зеленіти. ''К. Іов. 30. 2) Добра мислити. Доброжелательствовать.'' Добра мисливши й люблячи щиро. ''МВ. II. 81. Лиха мислити. Недоброжелательствовать, желать зла. ''Свій своєму лиха не мислить. ''Ном. № 9443. | ||
[[Категорія:Ми]] | [[Категорія:Ми]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | МИСЛИТИ, лю, лиш, недок. | ||
| + | 1. неперех. Міркувати, зіставляючи явища об'єктивної дійсності і роблячи висновки. Я вірив правді на землі, Я чесно мислив і трудився (Павло Грабовський, I, 1959, 206); Нові люди мислять по-новому, мислять державними масштабами (Максим Рильський, III, 1956, 47); Художник мислить образами, він показує істину (Шамота, Талант і народ, 1958, 50). | ||
| + | 2. неперех., розм. Те саме, що думати 2. — Їй-богу, Семен розумніший, ніж я мисливі.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 114); — Про що, скажи, ти мислиш, воєводо? — Озвався князь (Микола Бажан, Роки, 1957, 228); | ||
| + | // з інфін. Мати намір, збиратися робити що-небудь. Ніхто й не мислив спати; про вечерю теж не було гадки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 123); — Кажуть про нас, дорогі мому серцю брати, що ви невдячні і неретельні: взяти гроші знаєте, а віддати і не мислите (Осип Маковей, Вибр., 1956, 229). | ||
| + | 3. перех. Уявляти собі кого-, що-небудь. Салтиков мислив соціальний роман, як роман народний не лише в розумінні зображення народного життя, а й в розумінні аспекту зображення, ідеалів письменника (Радянське літературознавство, 8, 1965, 53); Маяковський казав, що не мислить себе поза партією, хоч і не носить партійного квитка (Максим Рильський, III, 1956, 373); — Ну, скажіть нам, діду Харитоне Кононовичу, як ви собі мислите комуну? (Юрій Яновський, II, 1954, 160). | ||
| + | ♦ Мислити добро (добра) кому — бажати щось добре кому-небудь; прагнути зробити щось добре комусь. [Степан Демидович:] Люди тямущі радять мені писати, а ти, хоч і дочка мені, не мислиш батькові добра (Володимир Самійленко, II, 1958, 134); — Думаєш, добра тобі мислять отакі типи? (Олесь Гончар, III, 1959, 301); Мислити зло (лихо) кому — бажати кому-небудь щось недобре; намагатися шкодити комусь; Не мислити зла (лиха) кому — не бажати чогось недоброго кому-небудь, не прагнути шкодити комусь. Свій своєму лиха не мислить (Номис, 1864, № 9443); — Ви знаєте, що ми близькі сусіди, що я вам не ворог, зла не мислю ні вам, ні вашим дітям (Нечуй-Левицький, I, 1956, 134). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 718. | ||
| + | http://sum.in.ua/s/myslyty | ||
Версія за 20:45, 18 листопада 2017
Мислити, -лю, -лиш, гл. 1) Мыслить, думать. Чоловік мислить, а Бог рядить. Ном. № 82. Я люблю дівчину та й мислю її взяти. Чуб. V. 137. І дерево якусь надію має: хоч зрубане, ще мислить зеленіти. К. Іов. 30. 2) Добра мислити. Доброжелательствовать. Добра мисливши й люблячи щиро. МВ. II. 81. Лиха мислити. Недоброжелательствовать, желать зла. Свій своєму лиха не мислить. Ном. № 9443.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
МИСЛИТИ, лю, лиш, недок. 1. неперех. Міркувати, зіставляючи явища об'єктивної дійсності і роблячи висновки. Я вірив правді на землі, Я чесно мислив і трудився (Павло Грабовський, I, 1959, 206); Нові люди мислять по-новому, мислять державними масштабами (Максим Рильський, III, 1956, 47); Художник мислить образами, він показує істину (Шамота, Талант і народ, 1958, 50). 2. неперех., розм. Те саме, що думати 2. — Їй-богу, Семен розумніший, ніж я мисливі.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 114); — Про що, скажи, ти мислиш, воєводо? — Озвався князь (Микола Бажан, Роки, 1957, 228); // з інфін. Мати намір, збиратися робити що-небудь. Ніхто й не мислив спати; про вечерю теж не було гадки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 123); — Кажуть про нас, дорогі мому серцю брати, що ви невдячні і неретельні: взяти гроші знаєте, а віддати і не мислите (Осип Маковей, Вибр., 1956, 229). 3. перех. Уявляти собі кого-, що-небудь. Салтиков мислив соціальний роман, як роман народний не лише в розумінні зображення народного життя, а й в розумінні аспекту зображення, ідеалів письменника (Радянське літературознавство, 8, 1965, 53); Маяковський казав, що не мислить себе поза партією, хоч і не носить партійного квитка (Максим Рильський, III, 1956, 373); — Ну, скажіть нам, діду Харитоне Кононовичу, як ви собі мислите комуну? (Юрій Яновський, II, 1954, 160). ♦ Мислити добро (добра) кому — бажати щось добре кому-небудь; прагнути зробити щось добре комусь. [Степан Демидович:] Люди тямущі радять мені писати, а ти, хоч і дочка мені, не мислиш батькові добра (Володимир Самійленко, II, 1958, 134); — Думаєш, добра тобі мислять отакі типи? (Олесь Гончар, III, 1959, 301); Мислити зло (лихо) кому — бажати кому-небудь щось недобре; намагатися шкодити комусь; Не мислити зла (лиха) кому — не бажати чогось недоброго кому-небудь, не прагнути шкодити комусь. Свій своєму лиха не мислить (Номис, 1864, № 9443); — Ви знаєте, що ми близькі сусіди, що я вам не ворог, зла не мислю ні вам, ні вашим дітям (Нечуй-Левицький, I, 1956, 134).
Ілюстрації
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 718. http://sum.in.ua/s/myslyty
