Відмінності між версіями «Пліва»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 12: Рядок 12:
 
місцевий на/у пліві на/у плівах
 
місцевий на/у пліві на/у плівах
 
кличний пліво пліви
 
кличний пліво пліви
 +
 +
Синоніми до слова ПЛІВКА : оболонка, пліва; (фото ) стрічка, тасьма; (на молоці) шкурка, кожушок.
 
СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.
 
СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.
 +
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 196.
 
[[Категорія:Пл]]
 
[[Категорія:Пл]]
  
 
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
 
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
 
сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
 
сучасність|підрозділ=Інститут філології}}

Версія за 20:19, 18 листопада 2017

Пліва, -ви, ж. Плева; мездра. Шух. І. 253. Ум. Плівка. 1. Діафрагма в організмі людини або тварини. 2. Тонка оболочка в тваринному організмі.

пліва - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА називний пліва пліви родовий пліви плів давальний пліві плівам знахідний пліву пліви орудний плівою плівами місцевий на/у пліві на/у плівах кличний пліво пліви

Синоніми до слова ПЛІВКА : оболонка, пліва; (фото ) стрічка, тасьма; (на молоці) шкурка, кожушок. СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 196.

{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}