Відмінності між версіями «Лисніти»
(Створена сторінка: '''Лисні́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''Блестѣть; лосниться. ''Вода лисніє у криниці. ''Лебед. у. ''Всюди...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Лисні́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''Блестѣть; лосниться. ''Вода лисніє у криниці. ''Лебед. у. ''Всюди блищало і лисніло по світлицях. ''Левиц. І. 298. (Панок) ''з круглим червоним лицем, так гладесенько виголеним, що воно у його аж лисніло. ''Мир. Пов. II. 60. | + | '''Лисні́ти, -ні́ю, -єш, '''''гл. ''Блестѣть; лосниться. ''Вода лисніє у криниці. ''Лебед. у. ''Всюди блищало і лисніло по світлицях. ''Левиц. І. 298. (Панок) ''з круглим червоним лицем, так гладесенько виголеним, що воно у його аж лисніло. ''Мир. Пов. II. 60. Блищати своєрідним лиском (про начищену, лаковану, змащену і т. ін. поверхню). Пучку другої руки він смачно присмоктував, бо там колись було сало, а тепер вона тілько лисніла ним (Мирний, І, 1954, 331); За Свиридихою тюпав Сидорчук.. Важко дихав. Упрівав і ввесь аж лиснів від рясного поту (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 140); Поскріб я коней, щоб і порошинки не було, помив їх водою: блищать, аж лисніють (Мур., Бук. повість, 1959, 7); Уже шумлять невидані врожаї, де ковилем лисніла цілина (Сос., Так ніхто.., 1960, 39); // Яскраво відсвічувати, сяяти, блищати. У хатці темно й тихо; в віконечко скрять дві пломенисті зірочки іскрясті з неба голубого і білий сніг лисніє (Вовчок, І, 1955, 300). |
[[Категорія:Ли]] | [[Категорія:Ли]] | ||
Версія за 16:37, 18 листопада 2017
Лисні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Блестѣть; лосниться. Вода лисніє у криниці. Лебед. у. Всюди блищало і лисніло по світлицях. Левиц. І. 298. (Панок) з круглим червоним лицем, так гладесенько виголеним, що воно у його аж лисніло. Мир. Пов. II. 60. Блищати своєрідним лиском (про начищену, лаковану, змащену і т. ін. поверхню). Пучку другої руки він смачно присмоктував, бо там колись було сало, а тепер вона тілько лисніла ним (Мирний, І, 1954, 331); За Свиридихою тюпав Сидорчук.. Важко дихав. Упрівав і ввесь аж лиснів від рясного поту (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 140); Поскріб я коней, щоб і порошинки не було, помив їх водою: блищать, аж лисніють (Мур., Бук. повість, 1959, 7); Уже шумлять невидані врожаї, де ковилем лисніла цілина (Сос., Так ніхто.., 1960, 39); // Яскраво відсвічувати, сяяти, блищати. У хатці темно й тихо; в віконечко скрять дві пломенисті зірочки іскрясті з неба голубого і білий сніг лисніє (Вовчок, І, 1955, 300).
