Відмінності між версіями «Вергати»
м |
м |
||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | + | ==Іншими мовами== | |
+ | 1вергати | ||
+ | = ве́ргнути; ве`ргти | ||
+ | кида́ть, ки́нуть, броса́ть, бро́сить, швыря́ть, швырну́ть; низверга́ть, низве́ргнуть | ||
+ | Українсько-російський словник | ||
+ | 2вергати | ||
+ | დაგდება | ||
+ | Українсько-грузинський словник | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 15:25, 18 листопада 2017
Вергати, -гаю, -єш, сов. в. верг(ну)ти, -ну, -неш, гл. 1) Бросать, бросить, швырять, швырнуть. Такі дуби верга, то по півтора обіймища. Рудч. Ск. II. 106. 2) Вергнути очима. Взглянуть. Ой шила сорочки, покоротила, вергла очима на побратима. Гол. II. 226.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ВЕ́РГА́ТИ, вергаю, вергаєш, недок., ВЕ́РГНУТИ і ВЕ́РГТИ, гну, гнеш, док., перех. і неперех., розм. З силою кидати, шпурляти. Як узяв той ведмідь дуб'я трощити; такі дуби вергає, що по півтора обіймища (Українські народні казки, 1951, 179); Дочка та батько німцям не здавались.. Гранатами вергали в ворогів (Максим Рильський, Мости, 1948, 107); * Образно. [Калеб:] Та тяжко вергнуть каменя на брата! (Леся Українка, III, 1952, 80). ♦ Вергати громами (громи) — гнівно розмовляти, загрожувати. Командуючий окупаційною армією мав підстави рвати й метати, мав причини вергати громи (Юрій Смолич, V, 1959, 617).
Ілюстрації
Медіа
Іншими мовами
1вергати = ве́ргнути; ве`ргти кида́ть, ки́нуть, броса́ть, бро́сить, швыря́ть, швырну́ть; низверга́ть, низве́ргнуть Українсько-російський словник 2вергати დაგდება Українсько-грузинський словник
Див. також
Джерела та література
==Зовнішні посилання== Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 327.http://sum.in.ua/s/verghaty