Відмінності між версіями «Ковбиця»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Ко́вбиця, -ці, '''''ж. ''Печь, переднее отверстіе печи. Желех. ''Шанувавши ковбиці, лавиці, ко...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Ко́вбиця, -ці, '''''ж. ''Печь, переднее отверстіе печи. Желех. ''Шанувавши ковбиці, лавиці, коцюбу, помело, пікну лопату, ступу й перехрестя і вас, яко ґречних. ''(Знахарскій приговоръ). Ном. № 8372. 2) Чурбанъ, на которомъ рубятъ дрова. Вх. Зн. 26.  
 
'''Ко́вбиця, -ці, '''''ж. ''Печь, переднее отверстіе печи. Желех. ''Шанувавши ковбиці, лавиці, коцюбу, помело, пікну лопату, ступу й перехрестя і вас, яко ґречних. ''(Знахарскій приговоръ). Ном. № 8372. 2) Чурбанъ, на которомъ рубятъ дрова. Вх. Зн. 26.  
 
[[Категорія:Ко]]
 
[[Категорія:Ко]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
КО́ВБИЦЯ, і, жін., діал.
 +
1. Отвір у передній частині селянської печі.
 +
2. Колода, на якій рубають дрова. Став [пес] на ковбицю ногами І до сонця морду зносить (Іван Франко, X, 1954, 94).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 203.
 +
http://sum.in.ua/s/kovbycja
 +
==Ілюстрації==
 +
http://remontu.com.ua/wp-content/uploads/2014/11/1e9623ebe2123c65102c283cb71895cb.jpg
 +
http://www.poetryclub.com.ua/upload/poem_all/00579002.jpg
 +
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 +
[[Категорія:Слова 2017 року]]

Версія за 10:45, 16 листопада 2017

Ко́вбиця, -ці, ж. Печь, переднее отверстіе печи. Желех. Шанувавши ковбиці, лавиці, коцюбу, помело, пікну лопату, ступу й перехрестя і вас, яко ґречних. (Знахарскій приговоръ). Ном. № 8372. 2) Чурбанъ, на которомъ рубятъ дрова. Вх. Зн. 26.

Сучасні словники

КО́ВБИЦЯ, і, жін., діал. 1. Отвір у передній частині селянської печі. 2. Колода, на якій рубають дрова. Став [пес] на ковбицю ногами І до сонця морду зносить (Іван Франко, X, 1954, 94). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 203. http://sum.in.ua/s/kovbycja

Ілюстрації

1e9623ebe2123c65102c283cb71895cb.jpg 00579002.jpg


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання