Відмінності між версіями «Побіда»
(Створена сторінка: '''Побіда, -ди, '''''ж. ''Побѣда. ''Гласи возвишайте, мир весь утішайте побідою новою. ''Нп. Млр. Л....) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Побіда, -ди, '''''ж. ''Побѣда. ''Гласи возвишайте, мир весь утішайте побідою новою. ''Нп. Млр. Л. Сб. | '''Побіда, -ди, '''''ж. ''Побѣда. ''Гласи возвишайте, мир весь утішайте побідою новою. ''Нп. Млр. Л. Сб. | ||
| + | [[Файл:]] | ||
| + | ==Сучасні онлайн словники== | ||
| + | |||
| + | ==== Академічний тлумачний словник (1970—1980)==== | ||
| + | ПОБІ́ДА, и, жін., поет., заст. Перемога. Зосі не сподобалася така швидка побіда над хлопцем (Нечуй-Левицький, I, 1956, 186); Зацвітуть Україна і Русь після днів світової побіди, і тоді я додому вернусь (Володимир Сосюра, I, 1957, 213). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 614. | ||
| + | |||
| + | ====Словник української мови==== | ||
| + | ПОБІ́ДА, и, ж., поет., заст. Перемога. Зосі не сподобалася така швидка побіда над хлопцем (Н.-Лев., І, 1956, 186); Зацвітуть Україна і Русь після днів світової побіди, і тоді я додому вернусь (Сос., I, 1957, 213). | ||
| + | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 614. | ||
| + | |||
| + | ====Словар-довідник "Слово про похід Ігорів"==== | ||
| + | побѣда — Победа побѣда (3) 1. Выигранная война, одоление врага: Донъ ти, княже, кличетъ и зоветь князи на побѣду. 32. Потомъ дасть богъ побѣду предивную сущимъ тогда въ Иерусалимъ безъ оружия брани. Хрон. Амарт., 196 (XIII XIV вв. ← XI в.). 1178: И тако… … | ||
| + | |||
| + | ==ПРОРОЦТВО ЗАХАРА БЕРКУТА== | ||
| + | Категорія: Нація | ||
| + | Автор: Іван Франко, "Захар Беркут" | ||
| + | — А тепер, діти, встаньте і підведіть мене крихіточку! Я хотів би ще перед відходом сказати дещо до громади, якій я старався щиро служити весь свій вік. Батьки і браття! нинішня наша побіда — велике діло для нас. Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Уважайте добре на се! Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас. | ||
| + | |||
| + | ==побіда - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна== | ||
| + | ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА | ||
| + | називний побіда побіди | ||
| + | родовий побіди побід | ||
| + | давальний побіді побідам | ||
| + | знахідний побіду побіди | ||
| + | орудний побідою побідами | ||
| + | місцевий на/у побіді на/у побідах | ||
| + | кличний побідо побіди | ||
| + | |||
| + | ==Побіда-перемога== | ||
| + | В українській мові віддавна є дві слові, зв’язані з подоланням ворога, — перемога та нині добре застаріла побіда. Обидва походять з праслов’янських часів, але по-різному. У слові побіда, від біда, у давньокиївській мові красиво поєднувалися два протилежні зачення — перемога і поразка. Цілком можливо було «зазнати побіди». І хоча побіда тривалий час потужно підтримувалася церковнослов’янським вжитком, з розвинутими дієсловами (побЂдити, побЂждати), похідними іменниками (побЂдитель, побЂдотворьць) та прикметниками (побЂдьливъ, побЂдьнъ), у сучасній мові остаточно переважила малофункціональна колись перемога (від прасл. могти «тягти»). | ||
| + | |||
| + | Звичайно, пізніше з’явилися також стилістично забарвлені запозичення — тріумф та вікторія. | ||
| + | [[Файл:101129-98557.jpg]] | ||
| + | [[Файл:Vulicja mogo ditinstva.jpg]] | ||
| + | [[Файл:1 14.jpg]] | ||
| + | |||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
| + | [[Категорія:Зм]] | ||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 17:18, 14 листопада 2017
Побіда, -ди, ж. Побѣда. Гласи возвишайте, мир весь утішайте побідою новою. Нп. Млр. Л. Сб. [[Файл:]]
Зміст
Сучасні онлайн словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПОБІ́ДА, и, жін., поет., заст. Перемога. Зосі не сподобалася така швидка побіда над хлопцем (Нечуй-Левицький, I, 1956, 186); Зацвітуть Україна і Русь після днів світової побіди, і тоді я додому вернусь (Володимир Сосюра, I, 1957, 213). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 614.
Словник української мови
ПОБІ́ДА, и, ж., поет., заст. Перемога. Зосі не сподобалася така швидка побіда над хлопцем (Н.-Лев., І, 1956, 186); Зацвітуть Україна і Русь після днів світової побіди, і тоді я додому вернусь (Сос., I, 1957, 213). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 614.
Словар-довідник "Слово про похід Ігорів"
побѣда — Победа побѣда (3) 1. Выигранная война, одоление врага: Донъ ти, княже, кличетъ и зоветь князи на побѣду. 32. Потомъ дасть богъ побѣду предивную сущимъ тогда въ Иерусалимъ безъ оружия брани. Хрон. Амарт., 196 (XIII XIV вв. ← XI в.). 1178: И тако… …
ПРОРОЦТВО ЗАХАРА БЕРКУТА
Категорія: Нація Автор: Іван Франко, "Захар Беркут" — А тепер, діти, встаньте і підведіть мене крихіточку! Я хотів би ще перед відходом сказати дещо до громади, якій я старався щиро служити весь свій вік. Батьки і браття! нинішня наша побіда — велике діло для нас. Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Уважайте добре на се! Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас.
побіда - іменник, жіночий рід, неістота, I відміна
ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА називний побіда побіди родовий побіди побід давальний побіді побідам знахідний побіду побіди орудний побідою побідами місцевий на/у побіді на/у побідах кличний побідо побіди
Побіда-перемога
В українській мові віддавна є дві слові, зв’язані з подоланням ворога, — перемога та нині добре застаріла побіда. Обидва походять з праслов’янських часів, але по-різному. У слові побіда, від біда, у давньокиївській мові красиво поєднувалися два протилежні зачення — перемога і поразка. Цілком можливо було «зазнати побіди». І хоча побіда тривалий час потужно підтримувалася церковнослов’янським вжитком, з розвинутими дієсловами (побЂдити, побЂждати), похідними іменниками (побЂдитель, побЂдотворьць) та прикметниками (побЂдьливъ, побЂдьнъ), у сучасній мові остаточно переважила малофункціональна колись перемога (від прасл. могти «тягти»).
Звичайно, пізніше з’явилися також стилістично забарвлені запозичення — тріумф та вікторія.