Відмінності між версіями «Бескид»
м |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
'''Бескид, -ду,''' ''м.'' 1) Гора. Желех. 2) Також в мн. '''Бескиди.''' Часть Карпатъ отъ Яблонки до источниковъ р. Стрыя на сѣверномъ и р. Латорицы на южномъ склонѣ. Гол. I. Геогр. оч. 558. | '''Бескид, -ду,''' ''м.'' 1) Гора. Желех. 2) Також в мн. '''Бескиди.''' Часть Карпатъ отъ Яблонки до источниковъ р. Стрыя на сѣверномъ и р. Латорицы на южномъ склонѣ. Гол. I. Геогр. оч. 558. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | [http://sum.in.ua/s/beskyd Академічний тлумачний словник | + | [http://sum.in.ua/s/beskyd |
| + | ===Академічний тлумачний словник=== | ||
| − | БЕ́СКИ́Д, БЕСКЕД, БЕСКЕТ, у, чол. | + | [http://sum.in.ua/s/beskyd БЕ́СКИ́Д, БЕСКЕД, БЕСКЕТ, у, чол.] |
1. Круте урвище, провалля. Звалюсь з високої скелі в глибокий бескид або кручу — і скочусь.., не забившись (Олекса Стороженко, I, 1957, 352); — І понесло мене.. аж геть поза.. якісь кручі, та яруги, та бескеди... (Марко Вовчок, VI, 1956, 272); Від вас по праву руч збігає вниз шлях, наче змій-велетень, в'ється він поміж деревом, а по ліву — яри та бескети (Панас Мирний, IV, 1955, 315). | 1. Круте урвище, провалля. Звалюсь з високої скелі в глибокий бескид або кручу — і скочусь.., не забившись (Олекса Стороженко, I, 1957, 352); — І понесло мене.. аж геть поза.. якісь кручі, та яруги, та бескеди... (Марко Вовчок, VI, 1956, 272); Від вас по праву руч збігає вниз шлях, наче змій-велетень, в'ється він поміж деревом, а по ліву — яри та бескети (Панас Мирний, IV, 1955, 315). | ||
| Рядок 11: | Рядок 12: | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 163. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 163. | ||
| − | + | ===E-slovnik=== | |
| − | бе́ске́д, бе́ске́т, -у, ч. | + | [http://eslovnyk.com/%D0%B1%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B4 бе́ске́д, бе́ске́т, -у, ч.] |
1) Круте урвище, провалля. | 1) Круте урвище, провалля. | ||
2) Гора, скеля. | 2) Гора, скеля. | ||
| − | + | ===Український словник on-line=== | |
| − | бе́ски́д – іменник чоловічого роду | + | [http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ бе́ски́д – іменник чоловічого роду] |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 13:26, 14 листопада 2017
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Бескид, -ду, м. 1) Гора. Желех. 2) Також в мн. Бескиди. Часть Карпатъ отъ Яблонки до источниковъ р. Стрыя на сѣверномъ и р. Латорицы на южномъ склонѣ. Гол. I. Геогр. оч. 558.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник
БЕ́СКИ́Д, БЕСКЕД, БЕСКЕТ, у, чол.
1. Круте урвище, провалля. Звалюсь з високої скелі в глибокий бескид або кручу — і скочусь.., не забившись (Олекса Стороженко, I, 1957, 352); — І понесло мене.. аж геть поза.. якісь кручі, та яруги, та бескеди... (Марко Вовчок, VI, 1956, 272); Від вас по праву руч збігає вниз шлях, наче змій-велетень, в'ється він поміж деревом, а по ліву — яри та бескети (Панас Мирний, IV, 1955, 315).
2. Гора, скеля. Я зійду на тії гори, На ті бескиди стрімкі, Де на замку на руїнах Грають проміні палкі (Леся Українка, IV, 1954, 120); Стриманої сили Вщерть сповнені, струмочки з верховин Підточували бескиди камінні (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 36); На крайньому бескеті стояло кілька смерек (Юрій Смолич, II, 1958, 112); * Образно. Бескиди хмар громадились на обрії (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 175); * У порівняннях. За нею [гаванню], уздовж Дніпра, вогнистими бескидами звелися заводи (Яків Баш, Надія, 1960, 7). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 163.
E-slovnik
1) Круте урвище, провалля. 2) Гора, скеля.
Український словник on-line
бе́ски́д – іменник чоловічого роду
Ілюстрації
