Відмінності між версіями «Невіглас»
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
===[http://sum.in.ua/s/nevighlas Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ===[http://sum.in.ua/s/nevighlas Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
НЕВІ́ГЛАС, а, чол. Неосвічена, незнаюча людина; неук. Ремо відчував свою безсилість у цім середовищі напівдикого суспільства, де від найосвіченішого до останнього невігласа ніхто не вміє одрізнити місяця від сонця (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 102); — Я став нездарою і невігласом.. Далі уміння розв'язати звичайну задачу з підручника алгебри я не сягну (Натан Рибак, Час, 1960, 42); * У порівняннях. Йосифові відразу якось не сподобалося, як цей молокосос став повчати його, наче якогось невігласа (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 137); | НЕВІ́ГЛАС, а, чол. Неосвічена, незнаюча людина; неук. Ремо відчував свою безсилість у цім середовищі напівдикого суспільства, де від найосвіченішого до останнього невігласа ніхто не вміє одрізнити місяця від сонця (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 102); — Я став нездарою і невігласом.. Далі уміння розв'язати звичайну задачу з підручника алгебри я не сягну (Натан Рибак, Час, 1960, 42); * У порівняннях. Йосифові відразу якось не сподобалося, як цей молокосос став повчати його, наче якогось невігласа (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 137); | ||
| − | // Уживається як лайливе слово. [Олімпіада:] Піди ти та присмири отого невігласа Якова. З якої це причини він задумав святим хлібом у твар жбурляти? (Марко Кропивницький, III, 1959, 321); [Річад (дужим голосом):] Мовчіть! Мовчіть, злиденне кодло! Невігласи! Я сам іду од вас! (Леся Українка, III, 1952, 85); — Щоб ти зів'яв був, невігласе, як ота морковочка зів'яла від твоїх .. рук! (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 465). | + | <p>// Уживається як лайливе слово. [Олімпіада:] Піди ти та присмири отого невігласа Якова. З якої це причини він задумав святим хлібом у твар жбурляти? (Марко Кропивницький, III, 1959, 321); [Річад (дужим голосом):] Мовчіть! Мовчіть, злиденне кодло! Невігласи! Я сам іду од вас! (Леся Українка, III, 1952, 85); — Щоб ти зів'яв був, невігласе, як ота морковочка зів'яла від твоїх .. рук! (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 465).</p> |
Версія за 19:39, 13 листопада 2017
Словник Грінченка
Невіглас, -са, м. Невѣжда. Борз. у. З грішми дурняневігласа почитують. Ном. № 1431.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НЕВІ́ГЛАС, а, чол. Неосвічена, незнаюча людина; неук. Ремо відчував свою безсилість у цім середовищі напівдикого суспільства, де від найосвіченішого до останнього невігласа ніхто не вміє одрізнити місяця від сонця (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 102); — Я став нездарою і невігласом.. Далі уміння розв'язати звичайну задачу з підручника алгебри я не сягну (Натан Рибак, Час, 1960, 42); * У порівняннях. Йосифові відразу якось не сподобалося, як цей молокосос став повчати його, наче якогось невігласа (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 137);
// Уживається як лайливе слово. [Олімпіада:] Піди ти та присмири отого невігласа Якова. З якої це причини він задумав святим хлібом у твар жбурляти? (Марко Кропивницький, III, 1959, 321); [Річад (дужим голосом):] Мовчіть! Мовчіть, злиденне кодло! Невігласи! Я сам іду од вас! (Леся Українка, III, 1952, 85); — Щоб ти зів'яв був, невігласе, як ота морковочка зів'яла від твоїх .. рук! (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 465).
