Відмінності між версіями «Мокрий»
(Створена сторінка: '''Мо́крий, -а, -е. '''Мокрый. '''Мо́крий дощу не боїться'''. Голому разбой не страшенъ. Ном. № '''Н...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Мо́крий, -а, -е. '''Мокрый. '''Мо́крий дощу не боїться'''. Голому разбой не страшенъ. Ном. № '''Накрив ко́крим рядном'''. Набросился на кого-либо неожиданно (словесно), огорошилъ кого словеснымъ нападеніемъ. Ном. № 3420. '''Робить — як мо́кре горить'''. Дѣлаетъ медленно и плохо. Ум. '''Мокренький, мокре́сенький. ''' | '''Мо́крий, -а, -е. '''Мокрый. '''Мо́крий дощу не боїться'''. Голому разбой не страшенъ. Ном. № '''Накрив ко́крим рядном'''. Набросился на кого-либо неожиданно (словесно), огорошилъ кого словеснымъ нападеніемъ. Ном. № 3420. '''Робить — як мо́кре горить'''. Дѣлаетъ медленно и плохо. Ум. '''Мокренький, мокре́сенький. ''' | ||
+ | |||
+ | =='''[http://sum.in.ua/s/mokryj Академічний тлумачний словник]'''== | ||
+ | |||
+ | МО́КРИЙ, а, е. | ||
+ | 1. Просякнутий водою. Рукава по лікті були мокрі, із їх текла патьоками вода (Нечуй-Левицький, II, 1956, 270); Гордій Іванович сидів біля пічки, в якій сичали мокрі дрова (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 122); | ||
+ | |||
+ | |||
+ | // Покритий вологою. — Івасю! що це з тобою? — ласкаво спитався Федір, дотримуючись [доторкуючись] мокрою рукою до його гарячої голови (Панас Мирний, I, 1954, 306); В осами закляклими ногами топталася [Катерина] по мокрому камінні (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 35). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Мокре від сліз обличчя — покрите сльозами обличчя. Марта.. обхопила мене, притягла до себе й своїм мокрим від сліз обличчям притулилась до мого (Панас Мирний, IV, 1955, 347); | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Мокрий від поту — покритий, просякнутий потом. Йому стало легше. Посвітлішали очі, тільки був він дуже кволий і мокрий від поту (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 72); | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Мокрий [аж] до кісток (до [останньої] нитки); Мокрий з голови до ніг; Мокрий, хоч викрути; Мокрий як хлющ — який наскрізь змок, промок (на дощі, у воді і т. ін.). Галя, поки добігла до своєї хати, була мокра аж до кісток (Яків Баш, Вибр., 1948, 88); | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Джмелик, весь мокрий до нитки, шмигнув під воза (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 84); | ||
+ | |||
+ | |||
+ | — Все одно мокрий я з голови до ніг, — сказав він, — то чому б і справді Рубанові не допомогти? (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 67); На Франці одяг, сорочка й спідниця були мокрі, хоч викрути (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 115); | ||
+ | |||
+ | |||
+ | З річки вилазить мокрий як хлющ Кайманчик (Олександр Левада, Драми.., 1967, 238); Мокрі від сліз очі — повні очі сліз. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Мокра курка див. курка; Мокре діло; Мокрий вчинок; Мокра робота (справа) — злочин, переважно пов'язаний із вбивством. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Він [цуцик] взявся винюхувати пролазки до чужих комор, чинити шкоду людям. Одного разу при такому мокрому ділі дядьки.. так щиро почастувала його прочуханкою, що ледве вилизалось (Юрій Мельничук, До раю.., 1961, 7); | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | 2. розм. З великою кількістю опадів; сирий, дощовий (про погоду). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Як на Мокрини (19 липня) буде дощ, то осінь буде мокра (Номис, 1864, № 473); | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Нині чогось у мене нога болить.. Певно, од погоди, дуже нерівної, то мокрої, то холодної, з вітрами (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 189). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | 3. спец. Пов'язаний із застосуванням рідини (води, кислот і т. ін.). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Провели п'ять глибоких розпушувань міжрядь і одночасно підживлювали рослини, причому 2—3 підживлення робимо мокрим способом — гноївкою і аміачною водою (Хлібороб України, 2, 1966, 4). | ||
+ | |||
+ | |||
[[Категорія:Мо]] | [[Категорія:Мо]] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Версія за 18:43, 13 листопада 2017
Мо́крий, -а, -е. Мокрый. Мо́крий дощу не боїться. Голому разбой не страшенъ. Ном. № Накрив ко́крим рядном. Набросился на кого-либо неожиданно (словесно), огорошилъ кого словеснымъ нападеніемъ. Ном. № 3420. Робить — як мо́кре горить. Дѣлаетъ медленно и плохо. Ум. Мокренький, мокре́сенький.
Академічний тлумачний словник
МО́КРИЙ, а, е. 1. Просякнутий водою. Рукава по лікті були мокрі, із їх текла патьоками вода (Нечуй-Левицький, II, 1956, 270); Гордій Іванович сидів біля пічки, в якій сичали мокрі дрова (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 122);
// Покритий вологою. — Івасю! що це з тобою? — ласкаво спитався Федір, дотримуючись [доторкуючись] мокрою рукою до його гарячої голови (Панас Мирний, I, 1954, 306); В осами закляклими ногами топталася [Катерина] по мокрому камінні (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 35).
Мокре від сліз обличчя — покрите сльозами обличчя. Марта.. обхопила мене, притягла до себе й своїм мокрим від сліз обличчям притулилась до мого (Панас Мирний, IV, 1955, 347);
Мокрий від поту — покритий, просякнутий потом. Йому стало легше. Посвітлішали очі, тільки був він дуже кволий і мокрий від поту (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 72);
Мокрий [аж] до кісток (до [останньої] нитки); Мокрий з голови до ніг; Мокрий, хоч викрути; Мокрий як хлющ — який наскрізь змок, промок (на дощі, у воді і т. ін.). Галя, поки добігла до своєї хати, була мокра аж до кісток (Яків Баш, Вибр., 1948, 88);
Джмелик, весь мокрий до нитки, шмигнув під воза (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 84);
— Все одно мокрий я з голови до ніг, — сказав він, — то чому б і справді Рубанові не допомогти? (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 67); На Франці одяг, сорочка й спідниця були мокрі, хоч викрути (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 115);
З річки вилазить мокрий як хлющ Кайманчик (Олександр Левада, Драми.., 1967, 238); Мокрі від сліз очі — повні очі сліз.
Мокра курка див. курка; Мокре діло; Мокрий вчинок; Мокра робота (справа) — злочин, переважно пов'язаний із вбивством.
Він [цуцик] взявся винюхувати пролазки до чужих комор, чинити шкоду людям. Одного разу при такому мокрому ділі дядьки.. так щиро почастувала його прочуханкою, що ледве вилизалось (Юрій Мельничук, До раю.., 1961, 7);
2. розм. З великою кількістю опадів; сирий, дощовий (про погоду).
Як на Мокрини (19 липня) буде дощ, то осінь буде мокра (Номис, 1864, № 473);
Нині чогось у мене нога болить.. Певно, од погоди, дуже нерівної, то мокрої, то холодної, з вітрами (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 189).
3. спец. Пов'язаний із застосуванням рідини (води, кислот і т. ін.).
Провели п'ять глибоких розпушувань міжрядь і одночасно підживлювали рослини, причому 2—3 підживлення робимо мокрим способом — гноївкою і аміачною водою (Хлібороб України, 2, 1966, 4).