Відмінності між версіями «Набутний»
(Створена сторінка: '''Набутний, -а, -е. '''Благопріобрѣтенный. Категорія:На) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Набутний, -а, -е. '''Благопріобрѣтенный. | '''Набутний, -а, -е. '''Благопріобрѣтенный. | ||
[[Категорія:На]] | [[Категорія:На]] | ||
| + | Природно набутий імунітет розвивається після перенесеного інфекційного захворювання або після прихованих контактів з мікробними інфекціями. В залежності від властивостей збудника і стану імунної системи організму стійкість може бути довічною (наприклад, після кору), тривалою (після черевного тифу) або порівняно короткочасною (після грипу). | ||
| + | |||
| + | Інфекційний імунітет — особлива форма набутої стійкості; не є наслідком перенесеної інфекції, обумовлений наявністю інфекційного агента в організмі. Стійкість зникає відразу після елімінації збудника з організму (наприклад, туберкульоз; ймовірно, малярія). | ||
| + | |||
| + | Штучно набутий імунітет Стан несприйнятливості розвивається в результаті вакцинації, введення сироваток та інших маніпуляцій. Він ділиться на 2 види: | ||
| + | |||
| + | Активно набутий. Розвивається після імунізації ослабленими або убитими мікроорганізмами. В обох випадках організм активно бере участь в створенні захисту, відповідаючи розвитком імунної відповіді і формуванням клітин пам'яті. Як правило, активно придбаний захист встановлюється через декілька тижнів після імунізації, зберігається роками, десятиліттями або довічно; у спадок не передається. | ||
| + | Пасивно набутий. Досягається введенням готових антитіл або, рідше, сенсибілізованих лімфоцитів. В таких ситуаціях імунна система реагує пасивно, не беручи участь у своєчасному розвитку відповідних імунних реакцій. Готові антитіла отримують імунізацією тварин (коней, корів) або людей-донорів. Препарати представлені чужорідним білком, і їх введення нерідко супроводжується розвитком несприятливих побічних реакцій. З цієї причини подібні препарати застосовують тільки з лікувальною метою і не використовують для планової імунопрофілактики. З метою екстреної профілактики застосовують правцевий антитоксин, та інші. | ||
Поточна версія на 17:14, 13 листопада 2017
Набутний, -а, -е. Благопріобрѣтенный. Природно набутий імунітет розвивається після перенесеного інфекційного захворювання або після прихованих контактів з мікробними інфекціями. В залежності від властивостей збудника і стану імунної системи організму стійкість може бути довічною (наприклад, після кору), тривалою (після черевного тифу) або порівняно короткочасною (після грипу).
Інфекційний імунітет — особлива форма набутої стійкості; не є наслідком перенесеної інфекції, обумовлений наявністю інфекційного агента в організмі. Стійкість зникає відразу після елімінації збудника з організму (наприклад, туберкульоз; ймовірно, малярія).
Штучно набутий імунітет Стан несприйнятливості розвивається в результаті вакцинації, введення сироваток та інших маніпуляцій. Він ділиться на 2 види:
Активно набутий. Розвивається після імунізації ослабленими або убитими мікроорганізмами. В обох випадках організм активно бере участь в створенні захисту, відповідаючи розвитком імунної відповіді і формуванням клітин пам'яті. Як правило, активно придбаний захист встановлюється через декілька тижнів після імунізації, зберігається роками, десятиліттями або довічно; у спадок не передається. Пасивно набутий. Досягається введенням готових антитіл або, рідше, сенсибілізованих лімфоцитів. В таких ситуаціях імунна система реагує пасивно, не беручи участь у своєчасному розвитку відповідних імунних реакцій. Готові антитіла отримують імунізацією тварин (коней, корів) або людей-донорів. Препарати представлені чужорідним білком, і їх введення нерідко супроводжується розвитком несприятливих побічних реакцій. З цієї причини подібні препарати застосовують тільки з лікувальною метою і не використовують для планової імунопрофілактики. З метою екстреної профілактики застосовують правцевий антитоксин, та інші.
