Відмінності між версіями «Дерій»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zloi_derii.jpg |x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zloi_derii.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zloi_derii 2.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zloi_derii 3.jpg |x140px]] | ||
Версія за 12:58, 13 листопада 2017
Зміст
Словник Грінченка
Дерій, -рія, м. 1) = Дерун. Бога роди! І в Харькові в палаті добрі дерії. Харьк. 2) Напильникъ. Черном. 3) Тотъ, который деретъ овечью шерсть.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДЕРІ́Й, я, чол., розм. Те саме, що здирник. От хоч і оцей волосний писар — мало то він злупить за рік з усієї волості! З батька рідного візьме — такий дерій (Степан Васильченко, I, 1959, 96). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 252.
Словник синонімів Караванського
ДЕРІЙ здирник, дерун, драч, жмикрут, дряпіжник, дряпіка, дряпіжка, дерилюд, обр. п'явка, кровопивець.
Українська Енциклопедія
ДЕРІЙ хапко, халтурник, хапун, хапуга, здирник, хабарник, дерун, здирця, хапайло.
Ілюстрації
|
|
|
