Відмінності між версіями «Сміюн»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 159. | Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 159. | ||
+ | ===[http://www.rozum.org.ua/index.php?a=term&d=21&t=325795 Орфографічний словник української мови ]=== | ||
+ | сміюн | ||
+ | іменник чоловічого роду, істота | ||
+ | розм. | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/smijun Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | СМІЮ́Н, а, чол., розм. Те саме, що сміхун. | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 413. |
Версія за 12:54, 13 листопада 2017
Сміюн, -на, м. = Смішко = Сміхун. Смійся, сміюне, дам тобі кишку. Ном. № 12670. Ум. Сміюнець.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачний он-лайн словник української мови «УКРЛІТ.ORG»
СМІЮ́Н, а́, ч., розм. Те саме, що сміху́н.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 413.
Сміюн, на, м. = Смішко = Сміхун. Смійся, сміюне, дам тобі кишку. Ном. № 12670. Ум. Сміюнець.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 159.
Орфографічний словник української мови
сміюн іменник чоловічого роду, істота розм.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СМІЮ́Н, а, чол., розм. Те саме, що сміхун. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 413.