Відмінності між версіями «Кужелина»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(редагування) |
(редагування) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Кужелина, -ни, '''''ж. ''= '''Кужіль. '''''Навинула кужелину, та й не пряла. ''Грин. III. 325. | + | ''' |
| + | === Кужелина === | ||
| + | , -ни, '''''ж. ''= ''' | ||
| + | === Кужіль === | ||
| + | . '''''Навинула кужелину, та й не пряла. ''Грин. III. 325. <br /> | ||
| + | |||
[[Категорія:Ку]] | [[Категорія:Ку]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
| − | [[Категорія:Слова 2017 року]] | + | [[Категорія:Слова 2017 року]]<br /> |
| − | КУ́ЖІЛЬ, желя, чол., КУЖІ́ЛЬ, желі, жін | + | |
| − | + | === КУ́ЖІЛЬ === | |
| + | , желя, чол., | ||
| + | === КУЖІ́ЛЬ, === | ||
| + | желі, жін.<br /> | ||
| − | + | 1. Прядиво або вовна, намотані на кужівку. Ой піду я за ворота білу | |
| + | ==== кужіль ==== | ||
| + | прясти, Там мій милий, чорнобривий жене воли пасти (Павло Чубинський, V, 1874, 76); А в зимі, то мами прядуть | ||
| + | ==== кужіль ==== | ||
| + | та й співають свої дівоцькі співанки (Василь Стефаник, I, 1949, 99); Порожньою бічною вуличкою пробігли дівчата з пухнастими | ||
| + | ==== кужелями ==== | ||
| + | (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 129); * Образно. Кужелі золотавого пилу Піднімав суховій на соші [шосе]... (Терень Масенко, Степ, 1938, 53).<br /> | ||
| − | + | 2.Те саме, що кужівка, кужілка. А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з | |
| + | ==== кужеля ==== | ||
| + | пряде (Тарас Шевченко, II, 1953, 316).<br /> | ||
| − | + | === КУЖІ́ВКА[КУЖІ́ЛКА] === | |
| + | (кілок, на який намотують прядиво, вовну), КУ́ЖІЛЬ[КУЖІ́ЛЬ], КУЖЕ́ЛИНАрозм.,КУЖЕ́ЛИЦЯрозм., КРУЖІ́ВКАдіал.<br /> | ||
| + | Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном, | ||
| + | ==== кужівкою ==== | ||
| + | (Словник Б. Грінченка); <br /> | ||
| + | Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій | ||
| + | === кужілці === | ||
| + | (Леся Українка)<br /> | ||
* називний куже́лина куже́лини<br /> | * називний куже́лина куже́лини<br /> | ||
Версія за 12:32, 13 листопада 2017
Зміст
Кужелина
, -ни, ж. =
Кужіль
. Навинула кужелину, та й не пряла. Грин. III. 325.
КУ́ЖІЛЬ
, желя, чол.,
=== КУЖІ́ЛЬ, === желі, жін.
1. Прядиво або вовна, намотані на кужівку. Ой піду я за ворота білу
кужіль
прясти, Там мій милий, чорнобривий жене воли пасти (Павло Чубинський, V, 1874, 76); А в зимі, то мами прядуть
кужіль
та й співають свої дівоцькі співанки (Василь Стефаник, I, 1949, 99); Порожньою бічною вуличкою пробігли дівчата з пухнастими
кужелями
(Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 129); * Образно. Кужелі золотавого пилу Піднімав суховій на соші [шосе]... (Терень Масенко, Степ, 1938, 53).
2.Те саме, що кужівка, кужілка. А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з
кужеля
пряде (Тарас Шевченко, II, 1953, 316).
КУЖІ́ВКА[КУЖІ́ЛКА]
(кілок, на який намотують прядиво, вовну), КУ́ЖІЛЬ[КУЖІ́ЛЬ], КУЖЕ́ЛИНАрозм.,КУЖЕ́ЛИЦЯрозм., КРУЖІ́ВКАдіал.
Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном,
кужівкою
(Словник Б. Грінченка);
Гелена сидить на низькому різьбленому стільці і пряде пурпурну вовну на золотій
кужілці
(Леся Українка)
- називний куже́лина куже́лини
- родовий куже́лини куже́лин
- давальний куже́лині куже́линам
- знахідний куже́лину куже́лини
- орудний куже́линою куже́линами
- місцевий на/у куже́лині на/у куже́линах
- кличний куже́лино куже́лини
