Версія за 10:36, 13 листопада 2017

Міський, -а́, -е́. Городской. Розумніше міське теля, як сільська дитино. Чуб. І. 242.

Словник Грінченка

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1.МІСЬКИ́Й, а, е. Прикм. до місто 1. Сонце тільки-но сховалося за будівлями міської околиці (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 154); Коли Мічурін з'явився в президії на сцені міського театру, зал завирував такими оваціями, які й не снились ніколи найвидатнішим артистам (Олександр Довженко, I, 1958, 496);

2.Який відбувається в місті. Від початку міських боїв у мінометній роті Брянського сталося чимало змін (Олесь Гончар, III, 1959, 237);

3.Власт. місту, жителям міста. Перед нею, неначе з того світу вернувся, сидів її милий Василь, та ще став і кращий, .. вся постать якась панська, міська (Нечуй-Левицький, I, 1956, 106); Сільська дячиха не розумілася, очевидно, на делікатних міських звичаях і йти з візитою не мала й гадки (Гнат Хоткевич, II, 1966, 364); Крайні одразу ж помітили чужого чоловіка в міській одежі та в окулярах (Андрій Головко, II, 1957, 304);

4. у знач. ім. міський, кого, чол. Той, хто живе у місті. Отой міський зняв пенсне і, витягши хустку, протирав скельця (Андрій Головко, II, 1957, 169). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 754.

E-slovnik

міський -а́, -е́. Прикм. до місто 1). || Який відбувається в місті. || Власт. місту, жителям міста. || у знач. ім. міськи́й, -ко́го, ч. Той, хто живе у місті.

•• Міська́ ду́ма — а) орган міського самоуправління в Росії в 1785-1917 рр.; б) в Російській Федерації з 1993 р. – виборні представницькі органи деяких міст.

•• Міська́ упра́ва — в Росії в 1870-1917 рр. – виконавчий орган міського самоуправління.

•• Міськи́й голова́ — в дореволюційній Росії – представник міської думи і міської управи. міський

Ілюстрації