Відмінності між версіями «Хлиснути»
(→Джерела та література) |
|||
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] |
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] | ||
Версія за 09:13, 13 листопада 2017
Хлиснути, -ну, -неш, гл. Хлебнуть. Левиц. Пов. 160. А деякі так так хлиснули, що де упали, там заснули. Котл. Ен. Хлиснути.... з горшка шег юшки. Грин. І. 280. Вже двірсько́ї поливки хлиснув! Уже попробовалъ жизни на барскомъ дворѣ. Ном. № 1312.
Зміст
Сучасні словники
ХЛИ́СНУТИ, ну, неш, док., перех., розм. Ударити рукою по обличчю, тілу; дати ляпаса. Батько не витримав, хлиснув доньку, і та побігла на кухню плачучи (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 185); Цимбали змовкли, чорнобородий зіщулився, наче його хлиснули по потилиці (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 223); Офіцер підійшов до Гошки.. і хлиснув Гошку по морді (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 427); // Стьобнути, шмагнути батогом, лозиною і т. ін.; // чим. Ударити при зустрічному рухові (про гілки, листя і т. ін.). Хлиснула його під носом білим цвітом черешня — трохи не чхнув (Степан Васильченко, I, 1959, 295).
Ілюстрації
|
|
|
|
