Відмінності між версіями «Викінчувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
'''ВИКІ́НЧУВАТИ''', ую, уєш, недок., ВИ́КІНЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Обробляючи, відшліфовуючи і т. ін., завершувати, закінчувати що-небудь. Вчора сиділа я до пізньої ночі, викінчувала якесь шитво (Ольга Кобилянська, III, 1956, 134); Дві частини [«Повії»] ніяк не діждуться ні доброї години, ні зайвого часу, щоб їх викінчити (Панас Мирний, V, 1955, 410).
 +
 
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 406.
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 02:07, 13 листопада 2017

Викінчувати, -чую, -єш, сов. в. викінчити, -чу, -чиш, гл. Оканчивать, окончить, закончить. Викінчити роботу. Вх. Уг. 230.

Сучасні словники

ВИКІ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КІНЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Обробляючи, відшліфовуючи і т. ін., завершувати, закінчувати що-небудь. Вчора сиділа я до пізньої ночі, викінчувала якесь шитво (Ольга Кобилянська, III, 1956, 134); Дві частини [«Повії»] ніяк не діждуться ні доброї години, ні зайвого часу, щоб їх викінчити (Панас Мирний, V, 1955, 410).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 406.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання