Відмінності між версіями «Лунути»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Джерела та література) |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | http://sum.in.ua/s/lunuty | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Версія за 23:44, 12 листопада 2017
Лунути, -ну, -неш, гл. Умереть. Щоб я лунув, коли не правду кажу! НВолын. у. Як іззів я посмоктаної гадюкою полуниці, то трохи не лунув. Я мало не лунула з плачу. НВолын. у. Хоч лунь, а їдь! НВолын. у.
Зміст
Сучасні словники
ЛУ́НУТИ, ну, неш, недок., діал. Умерти. — Чи ти бач, як наш прикажчик молиться, — за що ж то? Чи щоб пан скоріше лунув, чи ще щоб пожив (Панас Мирний, IV, 1955, 162).