Відмінності між версіями «Шелеп»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ШЕЛЕП 1, виг. | |
| + | 1. Звуконаслідування, що означає глухий звук від удару, падіння і т. ін. | ||
| + | 2. розм. Уживається як присудок за знач. шелепнути 2. Шелеп щастя в хату! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 32). | ||
| + | ШЕЛЕП 2, у, діал. Шум; | ||
| + | // Шарудіння. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 20:30, 12 листопада 2017
Шелеп, меж., выражающее паденіе. Шелеп із дуба. Рудан. І. 81. Шелеп щастя в хату. Ном. № 2060.
Зміст
Сучасні словники
ШЕЛЕП 1, виг. 1. Звуконаслідування, що означає глухий звук від удару, падіння і т. ін. 2. розм. Уживається як присудок за знач. шелепнути 2. Шелеп щастя в хату! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 32). ШЕЛЕП 2, у, діал. Шум; // Шарудіння.
Ілюстрації
|
|
|
|
