Відмінності між версіями «Перехрещувати»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ПЕРЕХРЕЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕХРЕСТИТИ, хрещу, хрестиш, док. | |
+ | 1. перех. і без додатка. Перетинати що-небудь упоперек, навхрест. Від хатки вузенька стежечка перехрещувала сей шлях і бігла до самого синього Дніпра (Марко Вовчок, I, 1955, 288); — Оце дивись, я встромив голку, беру ту чисницю... Дивись, як нитку кладу. Бачиш, як перехрещую (Любов Яновська, I, 1959, 426); Західний край неба, голубий і чистий, раптом у них перед очима перехрестила товста смуга білого диму (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 282). | ||
+ | 2. тільки док., перех. і без додатка. Робити рукою знак хреста над ким-, чим-небудь для благословення, заклинання і т. ін. — Щось стогне. Ніби умирає, — То мій батько. І нікому Ні перехрестити, Ні рук скласти (Тарас Шевченко, II, 1963, 310); Ще більше здивувало її, коли вона побачила, як мачуха приступила до печі і крадькома але так, щоб усі бачили, перехрестила горщик з мамалигою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 270); Я одягнувся в що мав.. Тато й мама перехрестили мене, побажали удачі, і ми поїхали (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 11). | ||
+ | Не перехрестив (не перехрестивши) лоба — не зробити (не зробивши) знака хреста над собою. — Людські діти в неділю, поки з церкви не вийдуть, то й ріски в рот не беруть, а ти.., лоба не перехрестивши, та до хліба зараз тягнешся? (Степан Васильченко, I, 1959, 324). | ||
+ | 3. тільки док., перех., перен., розм. Те саме, що ударити. Карпо почав гикати, свистати. — Свищи.. я руку випручаю... я тебе, вражий сину, перехрещу... (Панас Мирний, I, 1954, 274); Підвівшись на стременах, пан Бжеський перехрестив нагаєм і розгубленого Янека і його бідолашну шкапину (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 4). | ||
+ | 4. перех., заст. Навертати до іншої християнської віри, вдруге здійснюючи обряд хрещення. Спроби Петра Скарги ополячити його [російський народ] мирним шляхом, перехрестити в католицтво — ще на Івані Грозному провалилися безповоротно (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 112); | ||
+ | // Давати нове ім'я, постригаючи в монахи. [Василь:] Я не знаю, нащо людей перехрещують удруге? [Маруся:] Зрікаючись миру, імення мирське треба перемінити (Панас Мирний, V, 1955, 105); | ||
+ | // перен. Називати іншим іменем, давати іншу назву. [Степанида:] Он, хоч би й твій батько: доки був убогий, ніхто його й не бачив, а як розбагатів, то де ті й приятелі взялись!.. То був собі Панас та й годі, а тепера вже перехрестили його у Ахтанасія... (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Пізніше, коли Польща окупувала західноукраїнські землі, перехрестивши Східну Галичину на «Малопольщу», виявилося, що справа паїв юридично задавнена (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 118). | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 20:21, 12 листопада 2017
Перехрещувати, -щую, -єш, сов. в. перехрести́ти, -щу́, -стиш, гл. Выкрещивать, выкрестить. Жида перехрести та й голову одотни. Ном. № 905.
Зміст
Сучасні словники
ПЕРЕХРЕЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕХРЕСТИТИ, хрещу, хрестиш, док. 1. перех. і без додатка. Перетинати що-небудь упоперек, навхрест. Від хатки вузенька стежечка перехрещувала сей шлях і бігла до самого синього Дніпра (Марко Вовчок, I, 1955, 288); — Оце дивись, я встромив голку, беру ту чисницю... Дивись, як нитку кладу. Бачиш, як перехрещую (Любов Яновська, I, 1959, 426); Західний край неба, голубий і чистий, раптом у них перед очима перехрестила товста смуга білого диму (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 282). 2. тільки док., перех. і без додатка. Робити рукою знак хреста над ким-, чим-небудь для благословення, заклинання і т. ін. — Щось стогне. Ніби умирає, — То мій батько. І нікому Ні перехрестити, Ні рук скласти (Тарас Шевченко, II, 1963, 310); Ще більше здивувало її, коли вона побачила, як мачуха приступила до печі і крадькома але так, щоб усі бачили, перехрестила горщик з мамалигою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 270); Я одягнувся в що мав.. Тато й мама перехрестили мене, побажали удачі, і ми поїхали (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 11).
Не перехрестив (не перехрестивши) лоба — не зробити (не зробивши) знака хреста над собою. — Людські діти в неділю, поки з церкви не вийдуть, то й ріски в рот не беруть, а ти.., лоба не перехрестивши, та до хліба зараз тягнешся? (Степан Васильченко, I, 1959, 324).
3. тільки док., перех., перен., розм. Те саме, що ударити. Карпо почав гикати, свистати. — Свищи.. я руку випручаю... я тебе, вражий сину, перехрещу... (Панас Мирний, I, 1954, 274); Підвівшись на стременах, пан Бжеський перехрестив нагаєм і розгубленого Янека і його бідолашну шкапину (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 4). 4. перех., заст. Навертати до іншої християнської віри, вдруге здійснюючи обряд хрещення. Спроби Петра Скарги ополячити його [російський народ] мирним шляхом, перехрестити в католицтво — ще на Івані Грозному провалилися безповоротно (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 112); // Давати нове ім'я, постригаючи в монахи. [Василь:] Я не знаю, нащо людей перехрещують удруге? [Маруся:] Зрікаючись миру, імення мирське треба перемінити (Панас Мирний, V, 1955, 105); // перен. Називати іншим іменем, давати іншу назву. [Степанида:] Он, хоч би й твій батько: доки був убогий, ніхто його й не бачив, а як розбагатів, то де ті й приятелі взялись!.. То був собі Панас та й годі, а тепера вже перехрестили його у Ахтанасія... (Марко Кропивницький, I, 1958, 125); Пізніше, коли Польща окупувала західноукраїнські землі, перехрестивши Східну Галичину на «Малопольщу», виявилося, що справа паїв юридично задавнена (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 118).