Відмінності між версіями «Навстоячки»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | НАВСТОЯЧКИ, присл. У стоячому, вертикальному положенні; стоячи. — Вибачайте.., але ні вам, ні мені не випадає говорити навстоячки! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 126); Один олень підгорнув ноги й ліг. Троє.. продовжували навстоячки жувати жуйку (Микола Трублаїні, II, 1950, 25). | |
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 19:17, 12 листопада 2017
Навстоячки, нар. Стоя, въ стоячемъ положеніи. Мнж. 154.
Зміст
Сучасні словники
НАВСТОЯЧКИ, присл. У стоячому, вертикальному положенні; стоячи. — Вибачайте.., але ні вам, ні мені не випадає говорити навстоячки! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 126); Один олень підгорнув ноги й ліг. Троє.. продовжували навстоячки жувати жуйку (Микола Трублаїні, II, 1950, 25).