Відмінності між версіями «Могоричник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''МОГОРИ́ЧНИК''', а, чол., розм. Той, хто любить пити могоричі. Кажуть, що до Федора Михайловича заходили й інші могоричники (Вечірній Київ, 13.I 1958, 2). | |
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 774. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 14:32, 9 листопада 2017
Могори́чник, -ка, м. Свидѣтель сдѣлки, получающій отъ обѣихъ договаривающихся сторонъ угощеніе и потомъ, въ случаѣ недоразумѣній, судья между ними.
Зміст
Сучасні словники
МОГОРИ́ЧНИК, а, чол., розм. Той, хто любить пити могоричі. Кажуть, що до Федора Михайловича заходили й інші могоричники (Вечірній Київ, 13.I 1958, 2).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 774.
Ілюстрації
|
|
|
|
