Відмінності між версіями «Прискаржувати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Джерела та література) |
||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/Pryskarzhuvaty | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
Версія за 15:20, 9 листопада 2017
Приска́ржувати, -жую, -єш, сов. в. прискаржити, -жу, -жиш, гл. — кого. Жаловаться, пожаловаться на кого. Могилев. у. Не забули ми тобі, як ти нас прискаржував (перед паном). Св. Л. 68.
Зміст
Сучасні словники
ПРИСКА́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., Скаржитися на кого-небудь. — Не забули ми тобі, як ти нас прискаржував (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 48); — Вони не вміють полоти, — прискаржував Петрусь (Лесь Мартович, Тв., 1954, 149); — І ти.. мав совість брехати на нього, прискаржувати, продати, отак-о звірам брата?!. (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 414); — Мій господар прискаржив мене за рабунок.., але я, бігме, нічого не рабував (Іван Франко, II, 1950, 342).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 21.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/Pryskarzhuvaty
