Відмінності між версіями «Господарик»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''ГОСПОДА́РИК''', а, чол. Той, хто керує господарською діяльністю в якій-небудь галузі промисловості, сільського господарства. З середовища робітників вийшло багато талановитих організаторів, господарників і адміністраторів в усіх галузях народного господарства (Історія УРСР, II, 1957, 262); — Він займав посаду одного з заступників крупного діяча — господарника обласного масштабу (Олекса Гуреїв, Через замети, 1961, 111); | |
| + | |||
| + | // розм. Той, хто відає господарством якого-небудь підприємства, якоїсь установи, організації тощо. Весь скарб загону був в обозі, який складався з шести підвід. Транспортом відав досвідчений господарник Андрій Шовкопляс (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 188). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 141. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 23:43, 8 листопада 2017
Господарик, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Зміст
Сучасні словники
ГОСПОДА́РИК, а, чол. Той, хто керує господарською діяльністю в якій-небудь галузі промисловості, сільського господарства. З середовища робітників вийшло багато талановитих організаторів, господарників і адміністраторів в усіх галузях народного господарства (Історія УРСР, II, 1957, 262); — Він займав посаду одного з заступників крупного діяча — господарника обласного масштабу (Олекса Гуреїв, Через замети, 1961, 111);
// розм. Той, хто відає господарством якого-небудь підприємства, якоїсь установи, організації тощо. Весь скарб загону був в обозі, який складався з шести підвід. Транспортом відав досвідчений господарник Андрій Шовкопляс (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 188).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 141.
Ілюстрації
|
|
|
|
