|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | '''Довірити. '''См. '''Довіряти. ''' | | '''Довірити. '''См. '''Довіряти. ''' |
| | [[Категорія:До]] | | [[Категорія:До]] |
| − |
| |
| − | ==Сучасні словники==
| |
| − | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
| |
| − | ДОВІ́РИТИ див. довіряти.
| |
| − | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 335.
| |
| − |
| |
| − | ДОВІРЯТИ, яю, яєш, недок., ДОВІРИТИ, рю, риш, док.
| |
| − | 1. неперех., кому, чому. Вірити кому-, чому-небудь, покладатися на кого-, що-небудь. Він ..батькові не довіряв(Іван Котляревський, I, 1952, 112); Дома, в школі, в піонерах і комсомолі не лише на словах, а всім життям її вчили довіряти своїй людині (Василь Козаченко, Сальвія, 1956, 354).
| |
| − | 2. перех. Виявляти довір'я, доручати, передавати кому-небудь когось, щось. Він знав, що, довіряючи йому пост начальника райполітвідділу, партія чекала від нього більшовицької боротьби за оздоровлення транспорту(Олесь Донченко, I, 1956, 379); Для здоров'я дитини ліпше було найняти здорову селянку за мамку. У селі знайшлися дві покритки, ..але пані боялася довірити їм дитину (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 86); Він цілковито погодився з Мандрикою, що серед тих півтисячі солдатів запасного полку хіба що сотня набереться таких, котрим можна без риску довірити зброю (Андрій Головко, II, 1957, 548).
| |
| − | 3. перех. Ділитися з ким-небудь своїми думками, таємницями і т. ін. — Не довіряй таємниці другу своєму, бо у друга твого є ще ближчий друг (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 104); Багато є людей, які не вміють тримати свою радість і своє горе в собі — вони мусять їх негайно довірити іншим (Юрій Смолич, Розм. з чит., 1953, 12); Кому довірити свої молодечі інтимні почуття — цьому навчає лише багатюща життєва школа...(Іван Ле, Право.., 1957, 13).
| |
| − | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 335.
| |
| − |
| |
| − | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
| |
| − |
| |
| − | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
| |
| − | ДОВІ́РИТИ див. довіря́ти.
| |
| − | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 335.
| |
| − |
| |
| − | ===[http://slovnyk.ua/ СЛОВНИК.ua]===
| |
| − | СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.
| |
| − |
| |
| − | довірити - дієслово, доконаний вид, II дієвідміна
| |
| − | МАЙБУТНІЙ ЧАС
| |
| − | ОДНИНА МНОЖИНА
| |
| − | 1 особа довірю довіримо
| |
| − | 2 особа довіриш довірите
| |
| − | 3 особа довірить довірять
| |
| − | МИНУЛИЙ ЧАС
| |
| − | ОДНИНА МНОЖИНА
| |
| − | Чоловічий рід довірив довірили
| |
| − | Жіночий рід довірила
| |
| − | Середній рід довірило
| |
| − | НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
| |
| − | ОДНИНА МНОЖИНА
| |
| − | 1 особа довірмо
| |
| − | 2 особа довір довірте
| |
| − | ДІЄПРИСЛІВНИК
| |
| − | Теперішній час
| |
| − | Минулий час довіривши
| |
| − |
| |
| − |
| |
| − | ==Іноземні словники==
| |
| − | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]===
| |
| − |
| |
| − | ==Ілюстрації==
| |
| − | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"
| |
| − | |- valign="top"
| |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ДОВІ́РИТИ22.jpg|x140px]]
| |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Довірити.jpg|x140px]]
| |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: ДОВІ́РИТИ2.jpg |x140px]]
| |
| − | |}
| |
| − |
| |
| − | ==Медіа==
| |
| − | {{#ev:youtube| v31YDuDlXNo}}
| |
| − |
| |
| − | ==Цікаві факти==
| |
| − | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
| |
| − | ==Див. також==
| |
| − | ===Cпоріднені слова зі словника Бориса Грінченка===
| |
| − | ===[http адреса слова]===
| |
| − |
| |
| − | ===[адреса посилання]===
| |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
| |
| − | [[Категорія:Слова 2017 року]]
| |
