Відмінності між версіями «Єнчий»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
м
м (Народний фольклор)
Рядок 23: Рядок 23:
  
  
 
+
Приїхав до клюби лектор. Лектор був зі Львова, мувив щось про нескінченність матерії — що ніц ніде не пропадає, а перетворюється з єдного виду в '''єнчий'''.
 
+
Ідуть два куми з фільозофської лекції, говорут.  Ось оден і каже:
 +
— Дивіться-но, куме Гєньо, як ви вмрете, на вашім гробу виросте трава, а я пожену корову пасти, корова ту траву спасе. І, перепрошую, корова є корова, на дорозі наляпає. А я зиркну і скажу: «Йой, куме , ви сі так тєжко змінили, що я вас ледве впізнав».
 +
— Е-е-е, — каже другий, — куме Франю, може бути, жи ви перший вмрете, і на вашім гробу виросте трава, а я пожену корову пасти, корова ту траву спасе і, вибачте, корова є корова, на дорозі наляпає. А я ся подивлю і скажу: «Куме Франю, ви ніц си не змінили ані раз — які були, такі є».(VasMT)
  
  

Версія за 21:15, 7 листопада 2017

Єнчий, єнший, -а, -е = Инший. Желех. Ой чув же я через люде, що єнших кохаєш. Грин. ІІІ. 228.

Єнчийесть.png


Приклад з літературного твору

У єнчого ватага, то до води маржину тра гнати та ще чєсом і далеко. А у мене вода до маржини йдет...Єнчий ватаг та бачив би тільки ті моменти, коли спузар прикурне та й дрімне.("Довбуш" Хоткевич Гнат)

Довбуш.jpg

Хтось, в знак протесту, їздит на незадекларованім авті, єнчий показово ходе пішки вулицями по пас у багні, але у мештах зі скєри молодого ґучча чи старого вирсача ("Реваківастець!"Яків Кутовий. )

Народний фольклор

Ой любю тє, дівчинонько, ой любю тє, любю, Як тє возьми котрий єнчий, то я сє загубю.

Спорадь мене, моя мила, що маю робити, Чи ти будеш мені вєрна, чи тебе любити? А я тобі, мій миленький, раджу і не раджу, Як ся мені єнчий трафит, то я тебе здраджу. (Коломийки. Том 3 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1907. – 253 с.)


Приїхав до клюби лектор. Лектор був зі Львова, мувив щось про нескінченність матерії — що ніц ніде не пропадає, а перетворюється з єдного виду в єнчий. Ідуть два куми з фільозофської лекції, говорут. Ось оден і каже: — Дивіться-но, куме Гєньо, як ви вмрете, на вашім гробу виросте трава, а я пожену корову пасти, корова ту траву спасе. І, перепрошую, корова є корова, на дорозі наляпає. А я зиркну і скажу: «Йой, куме , ви сі так тєжко змінили, що я вас ледве впізнав». — Е-е-е, — каже другий, — куме Франю, може бути, жи ви перший вмрете, і на вашім гробу виросте трава, а я пожену корову пасти, корова ту траву спасе і, вибачте, корова є корова, на дорозі наляпає. А я ся подивлю і скажу: «Куме Франю, ви ніц си не змінили ані раз — які були, такі є».(VasMT)