Відмінності між версіями «Университет»
м |
м |
||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
'''Кара́зін (Каразин) Васи́ль Наза́рович''' (* 30 січня (10 лютого) 1773, Кручик, тепер Харківська область — † 4 (16) листопада 1842, Миколаїв) — український вчений, винахідник, громадський діяч. Засновник Харківського університету (1805), ініціатор створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти, автор ліберальних проектів реформування державного устрою і народного сільського господарства, праць з агрономії, конструювання сільськогосподарських машин. Зробив численні відкриття в галузі органічної і неорганічної хімії, першим запропонував створення мережі метеорологічних станцій по всій державі. | '''Кара́зін (Каразин) Васи́ль Наза́рович''' (* 30 січня (10 лютого) 1773, Кручик, тепер Харківська область — † 4 (16) листопада 1842, Миколаїв) — український вчений, винахідник, громадський діяч. Засновник Харківського університету (1805), ініціатор створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти, автор ліберальних проектів реформування державного устрою і народного сільського господарства, праць з агрономії, конструювання сільськогосподарських машин. Зробив численні відкриття в галузі органічної і неорганічної хімії, першим запропонував створення мережі метеорологічних станцій по всій державі. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Взаємодія та співпраця== | ||
| + | 26 жовтня 2016 року в Інституті філології Київського університету імені Бориса Грінченка відбувся Всеукраїнський науковий семінар з проблем теоретичного мовознавства «Речення і текст: процеси породження та техніки інтерпретації». У заході взяли участь провідні мовознавці українських вузів: Київського національного лінгвістичного університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. | ||
| + | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 21:02, 4 листопада 2017
Университет, -ту,
Дивись також: Університет
м. Университетъ. Тоді саме заводився университет у Харькові. К. Гр. Кв. 14.
Зміст
Історія створення першого Університету України
Харківський національний університет — один із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітителя В. Н. Каразіна, згідно із грамотою Олександра І.
Ботанічний сад університету було засновано в 1804 році. Це найстаріший в Україні Ботанічний сад, який є державним заповідником і в якому зібрана унікальна колекція рослин, представників різних ботаніко-географічних зон усього світу.
Урочисте відкриття університету відбулося 29 січня 1805 року. Університет вписав багато яскравих сторінок в історію українського національного відродження ХІХ–ХХ століть, дав потужний імпульс перетворенню Харкова на крупний науковий і культурний центр, освітянську столицю України, по праву займає вищі шаблі всеукраїнських рейтингів серед класичних університетів і добре відомий далеко за межами України.
В університеті з 1808 року функціонує астрономічна обсерваторія, яка є однією з провідних астрономічних установ України, де проводяться фундаментальні і прикладні дослідження з фізики Сонця, планет, астероїдів, комет і супутників.
Засновник першого університету України
Кара́зін (Каразин) Васи́ль Наза́рович (* 30 січня (10 лютого) 1773, Кручик, тепер Харківська область — † 4 (16) листопада 1842, Миколаїв) — український вчений, винахідник, громадський діяч. Засновник Харківського університету (1805), ініціатор створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти, автор ліберальних проектів реформування державного устрою і народного сільського господарства, праць з агрономії, конструювання сільськогосподарських машин. Зробив численні відкриття в галузі органічної і неорганічної хімії, першим запропонував створення мережі метеорологічних станцій по всій державі.
Взаємодія та співпраця
26 жовтня 2016 року в Інституті філології Київського університету імені Бориса Грінченка відбувся Всеукраїнський науковий семінар з проблем теоретичного мовознавства «Речення і текст: процеси породження та техніки інтерпретації». У заході взяли участь провідні мовознавці українських вузів: Київського національного лінгвістичного університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.
