Відмінності між версіями «Вицілити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''ВИ́ЦІЛИТИ''', лю, лиш, док., діал. Влучити в ціль. — У мене очі мало з голови не вискочать, так призираюся, щоб вицілити йому [ведмедеві] просто під ліву лопатку (Іван Франко, IV, 1950, 26). | |
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 536. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 19:04, 2 листопада 2017
Ви́цілити, -лю, -лиш, гл. Попасть (при выстрѣлѣ). Не завсігди він і попадає в нього. Часом вицілить, що но хвоста йому одіб’є. Драг. 44.
Зміст
Сучасні словники
ВИ́ЦІЛИТИ, лю, лиш, док., діал. Влучити в ціль. — У мене очі мало з голови не вискочать, так призираюся, щоб вицілити йому [ведмедеві] просто під ліву лопатку (Іван Франко, IV, 1950, 26).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 536.
Ілюстрації
|
|
|
|
