Відмінності між версіями «Молоденький»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | '''МОЛОДЕ́НЬКИЙ''', а, е. Пестл. до молодий 1—4. Мелашка була молоденька й невеличка на зріст, але проворна, жвава (Нечуй-Левицький, II, 1956, 320); Дзвенить молоденький голосок, і в ньому журба переплітається з прихованою радістю (Михайло Стельмах, I, 1962, 274); — Оставайся в нас із богом, молодичко.. Ти молоденька, то й хату нашу розвеселиш (Марко Вовчок, I, 1955, 10); Пливе тихо над водою Місяць молоденький: Вподобався дівчиноньці Козак молоденький (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 91); — Як, я не їм поросяти? Воно ж таке молоденьке, сите й ніжне, йому і трьох тижнів не було (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 364); Річка вже стала. Лід на ній молоденький та блискучий-блискучий (Остап Вишня, II, 1956, 295); Ось молоденький дубняк. Як прикрашені на ньому листя дощовими краплинами! (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 426). | |
| + | |||
| + | 2. у знач. ім. молоденькі, ких, мн. (одн. молоденький, кого, чол.; молоденька, кої, жін.). Ті, хто має небагато років. Йшла дівчина з козаченьком, — Де те лихо в ката? Любо, мило молоденьким, — Справді голуб'ята (Павло Грабовський, I, 1959, 255); Утопився б молоденький, Щоб не нудить світом (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Ой час-пора молоденькій Та гіллячко звить! (Леся Українка, I, 1951, 323). | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 785. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 18:34, 2 листопада 2017
Молоденький, молодесенький, -а, -е. Ум. отъ молоди́й.
Зміст
Сучасні словники
МОЛОДЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до молодий 1—4. Мелашка була молоденька й невеличка на зріст, але проворна, жвава (Нечуй-Левицький, II, 1956, 320); Дзвенить молоденький голосок, і в ньому журба переплітається з прихованою радістю (Михайло Стельмах, I, 1962, 274); — Оставайся в нас із богом, молодичко.. Ти молоденька, то й хату нашу розвеселиш (Марко Вовчок, I, 1955, 10); Пливе тихо над водою Місяць молоденький: Вподобався дівчиноньці Козак молоденький (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 91); — Як, я не їм поросяти? Воно ж таке молоденьке, сите й ніжне, йому і трьох тижнів не було (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 364); Річка вже стала. Лід на ній молоденький та блискучий-блискучий (Остап Вишня, II, 1956, 295); Ось молоденький дубняк. Як прикрашені на ньому листя дощовими краплинами! (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 426).
2. у знач. ім. молоденькі, ких, мн. (одн. молоденький, кого, чол.; молоденька, кої, жін.). Ті, хто має небагато років. Йшла дівчина з козаченьком, — Де те лихо в ката? Любо, мило молоденьким, — Справді голуб'ята (Павло Грабовський, I, 1959, 255); Утопився б молоденький, Щоб не нудить світом (Тарас Шевченко, I, 1963, 12); — Ой час-пора молоденькій Та гіллячко звить! (Леся Українка, I, 1951, 323).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 785.
Ілюстрації
|
|
|
|
