Відмінності між версіями «Сторукий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Джерела та література) |
(→Зовнішні посилання) |
||
Рядок 29: | Рядок 29: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту]] |
[[Категорія:Слова 2017 року]] | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
Поточна версія на 09:14, 2 листопада 2017
Сторукий, сторучний, -а, -е. Сторукій. Батьку, брате! чом я не сторукий? Шевч. Тисячі свічок палали в сторучних лихтарах. Стор. М. Пр. 74.
Зміст
Сучасні словники
СТОРУ́КИЙ, а, е. Який має сто або багато рук. — Чом я не сторукий? (Тарас Шевченко, I, 1951, 115); Знову вся сторука юрба кидалася довбати й кришити породу (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 116);
- Образно. Яблуні сторукі.. крекчуть під центнерами антонівки, шафранки, кальвіля (Юрій Яновський, II, 1954, 179);
// перен. Який може багато зробити, встигнути і т. ін. — Понад усе люблю сіяти, садовити, плекати, щоб росло. Тоді я сторукий (Олександр Довженко, I, 1958, 285).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 738.