Відмінності між версіями «Нищити»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | '''НИЩИТИ''', -щу, -щиш, -недок. і док., перех. Убиваючи, отруюючи, топчучи, ламаючи і т. ін., позбавляти життя, припиняти існування кого-, чого-небудь. А ведмедів, що зостались, Чоловік.. нищить (Леся Українка, IV, 1954, 159); — На протязі чотирьох років Сергій Соколов думав тільки про те, як нищити гітлерівців (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 4); Мріяв [бригадир] придбати літака, який і поливатиме, і шкідників нищитиме, і опилення провадитиме (Юрій Яновський, II, 1954, 136); Пливе по небокраю Зловісна хмара, гонить вітрів зграю, Що гнуть і нищать квіти запашні (Максим Рильський, Зим. записи, 1964, 75); | |
+ | |||
+ | // Виснажувати, фізично ослаблювати (організм, тіло). Тут не було найменшого сумніву, що туберкульоз нищить організм (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 138); Довгі безсонні ночі нищили його тіло, жара палила його нутро (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 40); | ||
+ | |||
+ | // Руйнувати, палити, ламати і т. ін. Вони [Марко і Прокіп] довели людям, що не треба палити та руйнувати народне добро.. Сьогодні мало рішитись, за ким перемога, за ними чи за Хомою, який підбивав нищити все і все палити (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 80); | ||
+ | |||
+ | // Грабувати, розоряти. Мій краю прекрасний, роскошний [розкішний], багатий! Хто тебе не нищив? (Тарас Шевченко, II, 1953, 395); | ||
+ | |||
+ | // перен. Позбавляти когось чого-небудь. [Хвора:] В мені спалахнула ненависть До тих, що нищили мою любов (Леся Українка, I, 1951, 119); Привіт Усім, хто бореться з фашизмом І нищить ненависний гніт! (Українські народні думи.., 1955, 419). | ||
+ | ♦ Нищити до ноги — не залишати в живих жодної людини. Туркам було чого поспішати. Пощади їм не було від козаків під час нападів — у цьому козаки не поступалися нападникам, нищили до ноги (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 196). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 417. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 19:41, 1 листопада 2017
Нищити, -щу, -щиш, гл. Разорять, уничтожать.
Зміст
Сучасні словники
НИЩИТИ, -щу, -щиш, -недок. і док., перех. Убиваючи, отруюючи, топчучи, ламаючи і т. ін., позбавляти життя, припиняти існування кого-, чого-небудь. А ведмедів, що зостались, Чоловік.. нищить (Леся Українка, IV, 1954, 159); — На протязі чотирьох років Сергій Соколов думав тільки про те, як нищити гітлерівців (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 4); Мріяв [бригадир] придбати літака, який і поливатиме, і шкідників нищитиме, і опилення провадитиме (Юрій Яновський, II, 1954, 136); Пливе по небокраю Зловісна хмара, гонить вітрів зграю, Що гнуть і нищать квіти запашні (Максим Рильський, Зим. записи, 1964, 75);
// Виснажувати, фізично ослаблювати (організм, тіло). Тут не було найменшого сумніву, що туберкульоз нищить організм (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 138); Довгі безсонні ночі нищили його тіло, жара палила його нутро (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 40);
// Руйнувати, палити, ламати і т. ін. Вони [Марко і Прокіп] довели людям, що не треба палити та руйнувати народне добро.. Сьогодні мало рішитись, за ким перемога, за ними чи за Хомою, який підбивав нищити все і все палити (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 80);
// Грабувати, розоряти. Мій краю прекрасний, роскошний [розкішний], багатий! Хто тебе не нищив? (Тарас Шевченко, II, 1953, 395);
// перен. Позбавляти когось чого-небудь. [Хвора:] В мені спалахнула ненависть До тих, що нищили мою любов (Леся Українка, I, 1951, 119); Привіт Усім, хто бореться з фашизмом І нищить ненависний гніт! (Українські народні думи.., 1955, 419). ♦ Нищити до ноги — не залишати в живих жодної людини. Туркам було чого поспішати. Пощади їм не було від козаків під час нападів — у цьому козаки не поступалися нападникам, нищили до ноги (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 196).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 417.