Відмінності між версіями «Пагілля»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
===Академічний тлумачний словник (1970—1980)=== | ===Академічний тлумачний словник (1970—1980)=== | ||
ПА́ГІЛЛЯ, я, сер., збірн. | ПА́ГІЛЛЯ, я, сер., збірн. | ||
| + | |||
1. Тоненьке гілля. Порозросталися дерева, пустили багато молодого пагілля (Павло Загребельний, Спека, 1961, 317); Я вільним став, я дужим став! Мої шляхи ведуть садами, Де, над килимами отав, звисає пагілля з плодами (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 122); На вербі, на пагіллі білі-білі котики (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 41). | 1. Тоненьке гілля. Порозросталися дерева, пустили багато молодого пагілля (Павло Загребельний, Спека, 1961, 317); Я вільним став, я дужим став! Мої шляхи ведуть садами, Де, над килимами отав, звисає пагілля з плодами (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 122); На вербі, на пагіллі білі-білі котики (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 41). | ||
| + | |||
2. перен. Молоде покоління людей. Виростають діти, мужніють, обзаводяться своїми родинами. Появилося нове пагілля — онуки Назара Усача (Радянська Україна, 3.IX 1962, 3). | 2. перен. Молоде покоління людей. Виростають діти, мужніють, обзаводяться своїми родинами. Появилося нове пагілля — онуки Назара Усача (Радянська Україна, 3.IX 1962, 3). | ||
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 10. | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 10. | ||
Версія за 10:21, 31 жовтня 2017
Пагілля, -ля, с. Тоненькія вѣточки.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПА́ГІЛЛЯ, я, сер., збірн.
1. Тоненьке гілля. Порозросталися дерева, пустили багато молодого пагілля (Павло Загребельний, Спека, 1961, 317); Я вільним став, я дужим став! Мої шляхи ведуть садами, Де, над килимами отав, звисає пагілля з плодами (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 122); На вербі, на пагіллі білі-білі котики (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 41).
2. перен. Молоде покоління людей. Виростають діти, мужніють, обзаводяться своїми родинами. Появилося нове пагілля — онуки Назара Усача (Радянська Україна, 3.IX 1962, 3). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 10.
