Відмінності між версіями «Віслюк»
| Рядок 67: | Рядок 67: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| − | [[Категорія:Слова | + | [[Категорія:Слова 2017 року]] |
[[Категорія:Ві]] | [[Категорія:Ві]] | ||
Поточна версія на 17:38, 29 жовтня 2017
Віслюк, -ка, м. Оселъ. Як віслюк хвицкне, в полицію не йти.
Сучасні словники Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВІСЛЮ́К, а, чол. 1. Те саме, що осел 1. Сіра стіна. Розчепіривши негнучкі ноги, стоїть під нею віслюк (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 406); На правому березі Босфору — чудовий асфальтований шлях. Ним мчать сучасні лімузини, старенькі автобуси, поважно стукають рисаки та віслюки (Знання та праця, 8, 1966, 16). 2. лайл. Про нерозумну, вперту людину. Так і свердлить йому вуха тріскучий голос боса: «Колінз, ви нездара, віслюк» (Натан Рибак, Час, 1960, 862); // Про людину, що сліпо підкоряється й служить комусь. Тепер ще ось греки, ці нещасні віслюки Антанти... Чого їх принесло сюди? (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 299).
Вікіпедія
Віслю́к (лат. Equus africanus asinus), осел, або африканський осел — одомашнена форма віслюка, підвид з роду Кінь (Equus), ряду Конеподібних (Equiformes).
Всі одомашнені віслюки відносяться до африканських ослів, бо приручити куланів (азійських віслюків) ніколи не вдавалося.
На відміну від коня, віслюк має пристосовані до кам'янистої й нерівної поверхні копита. Вони допомагають безпечніше пересуватися, але гірші для швидкого пересування. Проте, в окремих випадках, осел може розвивати швидкість 70 км/год. Віслюки походять з країн з посушливим кліматом. Їхні копита погано переносять вологий європейський клімат і нерідко утворюють глибокі тріщини і дірки, в яких поступово може розвиватись гниття. Тому догляд за копитами віслюків украй важливий у вологих місцевостях.
Забарвлення шерсті у віслюків може бути сіре, коричневе або чорне, зрідка зустрічаються білі породи. Черево зазвичай світле, те ж саме відноситься до передньої частини морди й області навколо очей. У ослів жорстка грива і хвіст, що закінчується китицею. Вуха набагато довші, ніж кінські.
СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.
віслюк - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| називний | віслюк | віслюки |
| родовий | віслюка | віслюків |
| давальний | віслюкові, віслюку | віслюкам |
| знахідний | віслюка | віслюків |
| орудний | віслюком | віслюками |
| місцевий | на/у віслюку, віслюкові | на/у віслюках |
| кличний | віслюче | віслюки |
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=ir05PGx-CVo
