Відмінності між версіями «Хам»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Хам, -ма, '''''м. ''1) Хамъ, сынъ Ноя. 2) Хамъ, мужикъ, халуй. ''Не дай, Боже, з хама пана. ''Ном. № 1264...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Хам, -ма, '''''м. ''1) Хамъ, сынъ Ноя. 2) Хамъ, мужикъ, халуй. ''Не дай, Боже, з хама пана. ''Ном. № 1264. ''А в млинарки дві дочки: одна вийшла за пана, друга вишила за хама. ''Чуб. V. 1068.  
 
'''Хам, -ма, '''''м. ''1) Хамъ, сынъ Ноя. 2) Хамъ, мужикъ, халуй. ''Не дай, Боже, з хама пана. ''Ном. № 1264. ''А в млинарки дві дочки: одна вийшла за пана, друга вишила за хама. ''Чуб. V. 1068.  
 +
 +
1. заст. Зневажлива назва людини з нижчих соціальних верств, станів (у мові панівних класів). [Старий пан:] Та як же ти, черв'як, козявка нікчемна, мужик неотесаний, хам, як ти наважився іти проти дворянства? (Степан Васильченко, III, 1960, 474);
 +
 +
//  Грубе звертання до кріпака, слуги, наймита. — Подай патинки господині Та принеси мені води, Вимети хату, внеси дрова, Посип індикам, гусям дай, Піди до льоху, до корови, Та швидше, хаме!.. Постривай! Упоравшись, біжи в Вільшану (Тарас Шевченко, I, 1963, 80); — Не кричіть, ми не череда! — Що ти сказав, хаме? З пастухом мене порівнюєш? Геть з двору! (Олесь Донченко, III, 1956, 51).
 +
 +
 +
2. розм., лайл. Зухвала, груба, нахабна людина. — Погано, Голику! — Не розумію. — Хам ти, брате, ось що. — Трохи є (Олександр Довженко, II, 1959, 162); Хвилину завагався [Ілакович], як йому поступити: покласти край недопустимій розперезаності маклера, просто повернувшись спиною до хама, чи вдати, ніби нічого незвичайного в його поведінці й не помітив (Ірина Вільде, III, 1968, 35).
 
[[Категорія:Ха]]
 
[[Категорія:Ха]]

Версія за 02:20, 26 жовтня 2017

Хам, -ма, м. 1) Хамъ, сынъ Ноя. 2) Хамъ, мужикъ, халуй. Не дай, Боже, з хама пана. Ном. № 1264. А в млинарки дві дочки: одна вийшла за пана, друга вишила за хама. Чуб. V. 1068.

1. заст. Зневажлива назва людини з нижчих соціальних верств, станів (у мові панівних класів). [Старий пан:] Та як же ти, черв'як, козявка нікчемна, мужик неотесаний, хам, як ти наважився іти проти дворянства? (Степан Васильченко, III, 1960, 474);

// Грубе звертання до кріпака, слуги, наймита. — Подай патинки господині Та принеси мені води, Вимети хату, внеси дрова, Посип індикам, гусям дай, Піди до льоху, до корови, Та швидше, хаме!.. Постривай! Упоравшись, біжи в Вільшану (Тарас Шевченко, I, 1963, 80); — Не кричіть, ми не череда! — Що ти сказав, хаме? З пастухом мене порівнюєш? Геть з двору! (Олесь Донченко, III, 1956, 51).


2. розм., лайл. Зухвала, груба, нахабна людина. — Погано, Голику! — Не розумію. — Хам ти, брате, ось що. — Трохи є (Олександр Довженко, II, 1959, 162); Хвилину завагався [Ілакович], як йому поступити: покласти край недопустимій розперезаності маклера, просто повернувшись спиною до хама, чи вдати, ніби нічого незвичайного в його поведінці й не помітив (Ірина Вільде, III, 1968, 35).