Відмінності між версіями «Хорт»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Хорт, -та, '''''м. ''= '''Хірт. '''''Тогді троянці всі з хортами зібрались їхать за зайцями. ''Котл. Ен. IV. 41. ''Коні сідлайте, хорти скликайте да поїдемо в чис’тее поле. ''Лукаш. 90. Ум. '''Хортик. '''Чуб. V. 840. Ув. '''Хорти́ще. ''' | '''Хорт, -та, '''''м. ''= '''Хірт. '''''Тогді троянці всі з хортами зібрались їхать за зайцями. ''Котл. Ен. IV. 41. ''Коні сідлайте, хорти скликайте да поїдемо в чис’тее поле. ''Лукаш. 90. Ум. '''Хортик. '''Чуб. V. 840. Ув. '''Хорти́ще. ''' | ||
[[Категорія:Хо]] | [[Категорія:Хо]] | ||
| + | |||
| + | [[Файл:Хорт|міні]] | ||
== '''<big>Тлумачення слова у сучасних словниках</big>''' == | == '''<big>Тлумачення слова у сучасних словниках</big>''' == | ||
Версія за 18:40, 25 жовтня 2017
Хорт, -та, м. = Хірт. Тогді троянці всі з хортами зібрались їхать за зайцями. Котл. Ен. IV. 41. Коні сідлайте, хорти скликайте да поїдемо в чис’тее поле. Лукаш. 90. Ум. Хортик. Чуб. V. 840. Ув. Хорти́ще.Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ХОРТ, ХІРТ, хорта, чол. Тонконогий, з видовженим тулубом і довгою гострою мордою, з прямою шерстю мисливський собака. На узліссі собаки ганяють лисицю; так ганяють, так ганяють: лисиця не втече, хорт не дожене (Українські народні казки, 1951, 238); Троянці всі з хортами Збирались їхать за зайцями, Князька свого повеселить (Іван Котляревський, I, 1952, 180); Заграли сурми. З лісу, скажено гавкаючи, вискочили хорти. За ними солдати несли на палицях десять козуль (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 127); * У порівняннях. Братчики так, як хорти на поклик вівчаря, той звідти, той звідси, поспішали на раду (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 180); Від душі нареготались дівчата, коли прикажчик хортом кинувся виконувати Ганнину волю (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 365); Схуд Григорій, мов той хорт (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 122). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 131.
Орфографічний словник української мови
СЛОВОФОРМИ. ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК.
хорт - іменник, чоловічий рід, істота, II відміна
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | хорт | хорти |
| Родовий | хорта | хортів |
| Давальний | хортові, хорту | хортам |
| Знахідний | хорта | хорти, хортів |
| Орудний | хортом | хортами |
| Місцевий | на/у хорті, хортові | на/у хортах |
| Кличний | хорте | хорти |
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
хорт хірт, хорта, ч.
Тонконогий, з видовженим тулубом і довгою гострою мордою, з прямою шерстю мисливський собака.
Лексикон львівський
хорт хорт:◊ сухи́й як хорт про худорляву, але енергійну, моторну людину (Франко)||худий як пес, худий як хорт ◊ худи́й як хорт = сухи́й як хорт
Ілюстрації
Цікаві матеріали
Медіа
Джерела
1). Академічний тлумачний словник (1970—1980)
2). Орфографічний словник української мови
3). Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
