Відмінності між версіями «Чемність»
(Створена сторінка: '''Чемність, -ности, '''''ж. ''Вѣжливость, учтивость. Желех. Категорія:Че) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Чемність, -ности, '''''ж. ''Вѣжливость, учтивость. Желех. | '''Чемність, -ности, '''''ж. ''Вѣжливость, учтивость. Желех. | ||
[[Категорія:Че]] | [[Категорія:Че]] | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
| + | ЧЕ́МНІСТЬ, ності. жін. Властивість за значенням чемний. Поводилися вони між собою з підкресленою добросусідською чемністю (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 83); Звичаї чемності не дозволяли їй втручатися до розмов старших, але все, про що йшлося між ними, вона чутливо приймала до серця.. (Олесь Гончар, I, 1954, 462); З чемності хазяї не докучали Маркові запитаннями, хоч розпитати про місто, про новини, про особисте Маркове життя неабияк цікавилися (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 331). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 293. | ||
| + | ЧЕ́МНИЙ, а, е. Шанобливо ввічливий до людей. Бабуся чемна, наче вийшла з казки — Щось давнє-давнє є в її очах — Купуйте квіти! Ну, купіть, будь ласка! — І вже букетик у моїх руках (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 143); Таких гостей не буває. Гості завжди чемні та ввічливі (Остап Вишня, I, 1956, 304); * Образно. Вештались поблизу й собаки, бездомні, лагідні, чемні (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 73); | ||
| + | // В якому виявляється ввічливість, уважність, люб'язність. Особа кинула край стола портфель, зняла окуляри і, протираючи їх, примруживши очі, приглядалася до зали, заразом кидаючи до президії чемні слова пробачення за спізнення (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 278); З чемним уклоном Потоцький запропонував руку княгині Пронській, як старішій з паній (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 95); Йому було соромно і боляче, за своє не дуже чемне поводження в кабінеті начальника (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 40). | ||
| + | чемність це: | ||
| + | ===[https://ukrainian_explanatory.academic.ru/195775/%D1%87%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Український тлумачний словник]=== | ||
| + | Переклад: | ||
| + | чемність | ||
| + | -ності, ж. | ||
| + | Властивість за знач. чемний. | ||
| + | чемний: | ||
| + | -а, -е. | ||
| + | Шанобливо ввічливий до людей. || В якому виявляється ввічливість, уважність люб'язність. | ||
| + | ===[http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D7%C5%CC%CD%B2%D1%D2%DC Орфографічний словник]=== | ||
| + | |||
| + | чемність - іменник, жіночий рід, неістота, III відміна | ||
| + | ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА | ||
| + | називний чемність чемності | ||
| + | родовий чемності чемностей | ||
| + | давальний чемності чемностям | ||
| + | знахідний чемність чемності | ||
| + | орудний чемністю чемностями | ||
| + | місцевий на/у чемності на/у чемностях | ||
| + | кличний чемносте чемності | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Чемність.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Чемність1.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|P6STQQAZ47E}} | ||
| + | {{#ev:youtube|g7SbTEcJPS0}} | ||
Поточна версія на 17:02, 25 жовтня 2017
Чемність, -ности, ж. Вѣжливость, учтивость. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧЕ́МНІСТЬ, ності. жін. Властивість за значенням чемний. Поводилися вони між собою з підкресленою добросусідською чемністю (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 83); Звичаї чемності не дозволяли їй втручатися до розмов старших, але все, про що йшлося між ними, вона чутливо приймала до серця.. (Олесь Гончар, I, 1954, 462); З чемності хазяї не докучали Маркові запитаннями, хоч розпитати про місто, про новини, про особисте Маркове життя неабияк цікавилися (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 331). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 293. ЧЕ́МНИЙ, а, е. Шанобливо ввічливий до людей. Бабуся чемна, наче вийшла з казки — Щось давнє-давнє є в її очах — Купуйте квіти! Ну, купіть, будь ласка! — І вже букетик у моїх руках (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 143); Таких гостей не буває. Гості завжди чемні та ввічливі (Остап Вишня, I, 1956, 304); * Образно. Вештались поблизу й собаки, бездомні, лагідні, чемні (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 73); // В якому виявляється ввічливість, уважність, люб'язність. Особа кинула край стола портфель, зняла окуляри і, протираючи їх, примруживши очі, приглядалася до зали, заразом кидаючи до президії чемні слова пробачення за спізнення (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 278); З чемним уклоном Потоцький запропонував руку княгині Пронській, як старішій з паній (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 95); Йому було соромно і боляче, за своє не дуже чемне поводження в кабінеті начальника (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 40). чемність це:
Український тлумачний словник
Переклад: чемність -ності, ж. Властивість за знач. чемний. чемний: -а, -е. Шанобливо ввічливий до людей. || В якому виявляється ввічливість, уважність люб'язність.
Орфографічний словник
чемність - іменник, жіночий рід, неістота, III відміна ВІДМІНОК ОДНИНА МНОЖИНА називний чемність чемності родовий чемності чемностей давальний чемності чемностям знахідний чемність чемності орудний чемністю чемностями місцевий на/у чемності на/у чемностях кличний чемносте чемності
Ілюстрації
|
|
