Відмінності між версіями «Потай»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | '''ПОТАЙ''' присл., від кого, заст., рідко кого і без додатка. Так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось або від усіх. В Парижі, в Латинському кварталі, вона не раз і не два, жартуючи, забігала з візитами до знайомих студентів потай од мами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 231); — У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали крадьки, потай чоловіків, на чорну годину (Лесь Мартович, Тв., 1954, 208); [Коршун:] Я цю повість потай писав, жодна жива душа про неї не знає (Вадим Собко, П'єси, 1958, 203); | |
| + | |||
// Так, щоб ніхто не побачив; непомітно для інших; крадькома. Вона дійшла до того, що, опинившись на чужому городі, стежила очима, що можна б узяти на насіння, і, оглядаючись, потай ламала кращу маківку або зривала жовтий огірок і ховала за пазуху (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 25); Юнак посміхнувся: дівчина потай зиркала на себе в дзеркало напроти (Петро Панч, В дорозі, 1959, 178); | // Так, щоб ніхто не побачив; непомітно для інших; крадькома. Вона дійшла до того, що, опинившись на чужому городі, стежила очима, що можна б узяти на насіння, і, оглядаючись, потай ламала кращу маківку або зривала жовтий огірок і ховала за пазуху (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 25); Юнак посміхнувся: дівчина потай зиркала на себе в дзеркало напроти (Петро Панч, В дорозі, 1959, 178); | ||
| − | // Так, щоб ніхто не почув; по секрету. — Йдіть сюди в мою кімнату, бо будемо говорити секрети — потай од усіх, — гукнула Христина (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 22); [Тиміш:] Виходить, що ви великий плескун і ніяк не вдержите за зубами того, що вам кажуть потай (Марко Кропивницький, V, 1959, 588); Дуб, що стояв на узгір'ї, називали гаївці дубом Хмеля, говорили про це потай, — папство люто мстилося холопам за одне лише -слово (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 6); | + | |
| + | // Так, щоб ніхто не почув; по секрету. — Йдіть сюди в мою кімнату, бо будемо говорити секрети — потай од усіх, — гукнула Христина (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 22); [Тиміш:] Виходить, що ви великий плескун і ніяк не вдержите за зубами того, що вам кажуть потай (Марко Кропивницький, V, 1959, 588); Дуб, що стояв на узгір'ї, називали гаївці дубом Хмеля, говорили про це потай, — папство люто мстилося холопам за одне лише -слово (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 6); | ||
| + | |||
// У глибині душі, не показуючи свого почуття іншим, ніяк не виявляючи зовні свого етапу. Назар — ніби й нічого,.. а в самого вже пом'якшав гучний голос, — потай усіх сумує (Марко Вовчок, I, 1955, 129); Він був тут [у міністра] не раз і не два, але щоразу, відчиняючи високі двері, потай хвилювався (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 53); Старшина Багіров тимчасово виконував обов'язки командира взводу, а потай мріяв, що йому дадуть штурмову групу (Олесь Гончар, I, 1954, 216); | // У глибині душі, не показуючи свого почуття іншим, ніяк не виявляючи зовні свого етапу. Назар — ніби й нічого,.. а в самого вже пом'якшав гучний голос, — потай усіх сумує (Марко Вовчок, I, 1955, 129); Він був тут [у міністра] не раз і не два, але щоразу, відчиняючи високі двері, потай хвилювався (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 53); Старшина Багіров тимчасово виконував обов'язки командира взводу, а потай мріяв, що йому дадуть штурмову групу (Олесь Гончар, I, 1954, 216); | ||
| + | |||
// Не явно, не одверто, прикриваючись нещирими словами тощо; приховано. Де не зможе збройна сила, там доступить зрада потай і вужем тонким пролізе від меча й вогню зручніше (Леся Українка, I, 1951, 395). | // Не явно, не одверто, прикриваючись нещирими словами тощо; приховано. Де не зможе збройна сила, там доступить зрада потай і вужем тонким пролізе від меча й вогню зручніше (Леся Українка, I, 1951, 395). | ||
[[Категорія:По]] | [[Категорія:По]] | ||
Версія за 18:01, 25 жовтня 2017
ПОТАЙ присл., від кого, заст., рідко кого і без додатка. Так, щоб ніхто не знав, не дізнався; таємно від когось або від усіх. В Парижі, в Латинському кварталі, вона не раз і не два, жартуючи, забігала з візитами до знайомих студентів потай од мами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 231); — У бабів є гроші! Ще допевне з тих, що собі наскладали крадьки, потай чоловіків, на чорну годину (Лесь Мартович, Тв., 1954, 208); [Коршун:] Я цю повість потай писав, жодна жива душа про неї не знає (Вадим Собко, П'єси, 1958, 203);
// Так, щоб ніхто не побачив; непомітно для інших; крадькома. Вона дійшла до того, що, опинившись на чужому городі, стежила очима, що можна б узяти на насіння, і, оглядаючись, потай ламала кращу маківку або зривала жовтий огірок і ховала за пазуху (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 25); Юнак посміхнувся: дівчина потай зиркала на себе в дзеркало напроти (Петро Панч, В дорозі, 1959, 178);
// Так, щоб ніхто не почув; по секрету. — Йдіть сюди в мою кімнату, бо будемо говорити секрети — потай од усіх, — гукнула Христина (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 22); [Тиміш:] Виходить, що ви великий плескун і ніяк не вдержите за зубами того, що вам кажуть потай (Марко Кропивницький, V, 1959, 588); Дуб, що стояв на узгір'ї, називали гаївці дубом Хмеля, говорили про це потай, — папство люто мстилося холопам за одне лише -слово (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 6);
// У глибині душі, не показуючи свого почуття іншим, ніяк не виявляючи зовні свого етапу. Назар — ніби й нічого,.. а в самого вже пом'якшав гучний голос, — потай усіх сумує (Марко Вовчок, I, 1955, 129); Він був тут [у міністра] не раз і не два, але щоразу, відчиняючи високі двері, потай хвилювався (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 53); Старшина Багіров тимчасово виконував обов'язки командира взводу, а потай мріяв, що йому дадуть штурмову групу (Олесь Гончар, I, 1954, 216);
// Не явно, не одверто, прикриваючись нещирими словами тощо; приховано. Де не зможе збройна сила, там доступить зрада потай і вужем тонким пролізе від меча й вогню зручніше (Леся Українка, I, 1951, 395).
