Відмінності між версіями «Свічник»
(Створена сторінка: '''Свічник, -ка, '''''м. ''1) Подсвѣчникъ. ''Засвітивши свічку, не ставлять під посудину, а на сві...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Свічник, -ка, '''''м. ''1) Подсвѣчникъ. ''Засвітивши свічку, не ставлять під посудину, а на свічнику. ''Єв. Мт. V. 15. 2) Насѣк. = '''Світун. '''Вх. Пч. І. 6. | '''Свічник, -ка, '''''м. ''1) Подсвѣчникъ. ''Засвітивши свічку, не ставлять під посудину, а на свічнику. ''Єв. Мт. V. 15. 2) Насѣк. = '''Світун. '''Вх. Пч. І. 6. | ||
[[Категорія:Св]] | [[Категорія:Св]] | ||
| + | |||
| + | == '''<big>'''Тлумачення у сучасних словниках'''</big>''' == | ||
| + | |||
| + | '''Академічний тлумачний словник''' | ||
| + | |||
| + | СВІЧНИ́К, а, чол. Підставка для свічки або свічок. В далекому кінці каплиці сяв престол, обставлений срібними та золотими свічниками (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 16); На столі.. блимали в свічниках свічки (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 151). | ||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 98. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''Орфографічний словник української мови | ||
| + | ''' | ||
| + | |||
| + | свічник - іменник, чоловічий рід, неістота, II відміна | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія) | ||
| + | ''' | ||
| + | |||
| + | СВІЧНИК | ||
| + | твір декоративно-ужиткового мистецтва, призначений для закріплення свічок, якими освітлюють інтер'єр; може бути напольним, настільним (канделябр) або підвісним (люстра), на одну чи більше свічок. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | '''Словник синонімів Караванського''' | ||
| + | |||
| + | СВІЧНИК | ||
| + | підсвічник, (під ряд свічок) канделябр. | ||
| + | |||
| + | '''СЦОТ (Словник церковно-обрядової термінології) | ||
| + | ''' | ||
| + | |||
| + | СВІЧНИК | ||
| + | 1. і підсвічник Підставка для свічки чи свічок; | ||
| + | |||
| + | 2. Церковний світильник, що являє собою підставку зі свічкою чи свічками; кандило | ||
| + | |||
| + | '''Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови''' | ||
| + | |||
| + | свічник | ||
| + | -а, ч. Підставка для свічки або свічок; канделябр. | ||
| + | |||
| + | == '''<big>Ілюстрації</big>''' == | ||
| + | |||
| + | http://hutsul.museum/upload/iblock/a9a/a9afdc0dca18b9983fe04758c09b1195.jpg | ||
| + | |||
| + | == '''<big>Див. також</big>''' == | ||
| + | |||
| + | https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Свічник | ||
| + | |||
| + | https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Канделябр | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія: Слова 2017 року]] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія: Св]] | ||
Версія за 14:25, 25 жовтня 2017
Свічник, -ка, м. 1) Подсвѣчникъ. Засвітивши свічку, не ставлять під посудину, а на свічнику. Єв. Мт. V. 15. 2) Насѣк. = Світун. Вх. Пч. І. 6.
Тлумачення у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник
СВІЧНИ́К, а, чол. Підставка для свічки або свічок. В далекому кінці каплиці сяв престол, обставлений срібними та золотими свічниками (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 16); На столі.. блимали в свічниках свічки (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 151). Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 98.
Орфографічний словник української мови
свічник - іменник, чоловічий рід, неістота, II відміна
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
СВІЧНИК твір декоративно-ужиткового мистецтва, призначений для закріплення свічок, якими освітлюють інтер'єр; може бути напольним, настільним (канделябр) або підвісним (люстра), на одну чи більше свічок.
Словник синонімів Караванського
СВІЧНИК підсвічник, (під ряд свічок) канделябр.
СЦОТ (Словник церковно-обрядової термінології)
СВІЧНИК 1. і підсвічник Підставка для свічки чи свічок;
2. Церковний світильник, що являє собою підставку зі свічкою чи свічками; кандило
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
свічник -а, ч. Підставка для свічки або свічок; канделябр.
Ілюстрації
