Відмінності між версіями «Жгут»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Жг]] | [[Категорія:Жг]] | ||
| − | [http:// | + | == Тлумачення == |
| − | + | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82] | |
| − | + | 1. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень. | |
| − | + | ''Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев’я зану жгутом, тріснуту голоблю'' (Мур., Бук. повість, 1959, 58); * Образно. ''Густо, немов гадюки, обвили його [будинок] чорні джгути дикого винограду'' (Шиян, Вибр., 1947, 23); // у знач. присл. джгуто́м. У вигляді канату. ''Грушевський закручував бороду джгутом і щосили сіпав цей скрутень, наче замірявся геть вискубти волосся з підборіддя'' (Смолич, Мир.., 1958, 98); .''Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом'' (Вол., Місячне срібло, 1961, 7). | |
| − | + | 2. Еластична гумова трубка, бинт або інші подібні предмети, якими перев’язують кінцівки для припинення кровотечі. ''Я саме накладала джгут головстаршині, щоб кров’ю не зійшов, і в цей час мене сіконув з автомата фашист'' (Кучер, Чорноморці, 1956, 259). | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | 3. заст. Картярська гра. ''Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів, І в хрещика і в горюдуба, Не раз доходило до чуба, Як загулялися в джгута (Котл., І, 1952, 77); Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери.. у трилисника, або в джгута'' (Мирний, II, 1954, 99). | |
| − | + | 4. тільки мн., заст. ''Сплетені мішурні шнури на форменому одягу. Поміж людьми заблищали цинові гудзики, зарябіли джгути, ..до халабуди мерщій побрався часний пристав'' [пристав часті] (Мирний, III, 1954, 264). | |
| − | + | ||
| + | '''Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 261. | ||
| + | ''' | ||
| + | == Значення == | ||
| + | [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B6%D0%B3%D1%83%D1%82] | ||
| + | Жгут або турніке́т (англ. tourniquet) — засіб для тимчасової зупинки кровотечі з магістральних судин шляхом колового перетискання кінцівки та стискання її тканин (в першу чергу судин). Джгут застосовують і для знекровлення тканин при операціях на пальці, кисті та стопі, ампутаціях кінцівок та ін. Для стискання венозних судин венозний джгут накладають при венепункціях і з метою регіонарної внутрішньокісткової та внутрішньовенної анестезії. | ||
| − | + | == Синоніми == | |
| − | + | жгутик, повязка, ровница, тяж, фітіль, шнур, електрожгут | |
| − | + | ||
| − | + | == Медіа == | |
| + | [https://www.youtube.com/watch?v=5Uc4SnbCa0k Методика накладання джгута при кровотечі] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2014 року]] | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
Версія за 10:34, 25 жовтня 2017
Жгут, -та, м. = Джгут.
Тлумачення
[1] 1. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини, пучок соломи і т. ін.; скрутень. Я йшов поруч з хурою, тримаючись за перев’я зану жгутом, тріснуту голоблю (Мур., Бук. повість, 1959, 58); * Образно. Густо, немов гадюки, обвили його [будинок] чорні джгути дикого винограду (Шиян, Вибр., 1947, 23); // у знач. присл. джгуто́м. У вигляді канату. Грушевський закручував бороду джгутом і щосили сіпав цей скрутень, наче замірявся геть вискубти волосся з підборіддя (Смолич, Мир.., 1958, 98); .Скрутивши рушник джгутом і обплутавши ним руки, Геннадій відтворив статую Лаокоона з удавом (Вол., Місячне срібло, 1961, 7).
2. Еластична гумова трубка, бинт або інші подібні предмети, якими перев’язують кінцівки для припинення кровотечі. Я саме накладала джгут головстаршині, щоб кров’ю не зійшов, і в цей час мене сіконув з автомата фашист (Кучер, Чорноморці, 1956, 259).
3. заст. Картярська гра. Тут інші журавля скакали, А хто од дудочки потів, І в хрещика і в горюдуба, Не раз доходило до чуба, Як загулялися в джгута (Котл., І, 1952, 77); Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери.. у трилисника, або в джгута (Мирний, II, 1954, 99).
4. тільки мн., заст. Сплетені мішурні шнури на форменому одягу. Поміж людьми заблищали цинові гудзики, зарябіли джгути, ..до халабуди мерщій побрався часний пристав [пристав часті] (Мирний, III, 1954, 264).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 261.
Значення
[2] Жгут або турніке́т (англ. tourniquet) — засіб для тимчасової зупинки кровотечі з магістральних судин шляхом колового перетискання кінцівки та стискання її тканин (в першу чергу судин). Джгут застосовують і для знекровлення тканин при операціях на пальці, кисті та стопі, ампутаціях кінцівок та ін. Для стискання венозних судин венозний джгут накладають при венепункціях і з метою регіонарної внутрішньокісткової та внутрішньовенної анестезії.
Синоніми
жгутик, повязка, ровница, тяж, фітіль, шнур, електрожгут
